iBilingua

Коли я впускала брата з дружиною пожити, думала мені це полегшить становище. Сидітимуть з дитиною, коли я на роботі, а вони ні. Але мої очікування були тільки очікуваннями… Брат постійно у відрядженнях. Дружину його звільнили з роботи і та стала просиджувати вдома. Тут то вона і показала мені своє справжнє обличчя! Я хотіла влаштувати її до себе, а вона мені відповідає: – Навіщо я буду принижуватися за копійки?!

Були часи, коли брат зі своєю дружиною Галиною жили зі мною. Вони купили квартиру

життєві історії 0

Цілих 5 років я доглядала за братом своєї свекрухи. Звали його дядько Олег. Йому було вже 70 років. Бідний. Сім’ї не було. Нікому не потрібен був: – Колись я повірив своїй сестрі і переписав свою другу квартиру на ім’я її молодшого сина. Вона ж потім сварилася зі мною. Квартира далеко, район поганий, синочку не подобається! Чоловік твій, взагалі не мужик! Кине тебе з дитиною при першій же можливості! Успадкуєш все ти. Нікому я так не був потрібен, як тобі! Про заповіт нікому не говори! Менше знають – краще сплять!

Цілих 5 років я доглядала за братом своєї свекрухи. Звали його дядько Олег. Йому

життєві історії 0

Коли я народила сина, чоловік відвідуючи мене в лікарні, попросив: – Пам’ятаєш, ми хотіли назвати сина Данилком? Рідна, давай іншим ім’ям назвемо? Мені не подобається, не хочу, щоб сина звали Данилом

Коли я народила сина, чоловік відвідуючи мене в лікарні, попросив: – Пам’ятаєш, ми хотіли

життєві історії 0

Рік, який я просиділа вдома після народження сина, був найскладнішим для мене. Так як я не працювала, а значить, не отримувала хорошого доходу, свекруха вважала, що я сиджу на шиї у її чоловіка. Славко, кожен раз їдучи на роботу дуже просив мене: – Не сиди цілий день вдома, сходи до моїх батьків, бо знову моя мати образиться. Ходи до неї кожен день, не лінуйся, допомагай, все одно ж будинку зайнятися нічим! – І я йшла, допомагала по господарству. Все літо коляска з сином стояла на вулиці біля хвіртки городу, на якому я полола, прибирала, копала, поливала

Рік, який я просиділа вдома після народження сина, був найскладнішим для мене. Так як

життєві історії 0

– Ні, що ви, тітко. Мама з татом мене люблять, не ображають, – злякано говорить дівчинка-підліток, – тато сварить іноді, але це тому-що його з роботи звільнили… Але пройшло пару місяців і Юлю забрали в дитячий будинок після того, як дівчинка кілька разів тікала з свого будинку

Юля – це 20-тирічна родичка мого чоловіка. Коли їй було років 5, її забрала

життєві історії 0

– Совісті у тебе ніякої, донечко! До рідної сестри чужу людину поселити! – виказувала мама. Після того, як дядько Петро повертав мені борг півтора року, я навіть родичам стала давати гроші під розписку. А жебракували родичі у мене постійно. хоча і посміювалися над моїм способом життя. Ну а це вже була остання крапля. Я заморожувала курячий бульйон для супу. Я збирала гроші, як божевільна. – Почекаєш! У тебе все одно ні батьківщини, ні прапора, ні сім’ї, ні дітей. Навіщо тобі гроші?

– Совісті у тебе ніякої, донечко! До рідної сестри чужу людину поселити! – виказувала

життєві історії 0

Спершу мені подобалася увага Ірини Павлівни, але згодом, після весілля, все це почало сильно турбувати. – Улянко, мама ж хоче нам допомогти. Ми двоє на роботі, часу на приготування їжі у тебе немає, а я повинен нормально харчуватися, ось мама і придумала таку “фішку”. – “Фішку”?, – злилась я. – Мені хочеться бути господинею у власному домі. – Тільки я це сказала, як свекруха з варениками подзвонила в двері

Спершу мені подобалася увага Ірини Павлівни, але згодом, після весілля, все це почало сильно

життєві історії 0

За 8 років мого шлюбу свекруха відверто накричала на мене лише один раз. Але і цього разу вистачило на те, щоб я відвернулася від неї, як би я ні поважала її раніше. Всі наші відносини, над якими я колись так тремтіла, так тряслася – всі вони зруйнувалися, від однієї тільки фрази: – Ти чужа!

За 8 років мого шлюбу свекруха відверто накричала на мене лише один раз. Але

життєві історії 0

Коли я виходила за Василя заміж, то розуміла, що в нього від попереднього шлюбу є син. Так склалося, що Яні дитина не була потрібна, вона “влаштовувала особисте життя”, Василь також не був готовий, та й не розумів, як виховувати маленьку дитину, тому Арсена віддали бабусі. І ось тепер, коли наше життя налагодилося, Ганна Карпівна вирішила “спихнути” цю дитину на мої плечі. Та я категорично проти

Коли я виходила за Василя заміж, то розуміла, що в нього від попереднього шлюбу

життєві історії 0

Мама декілька разів в місяць приходила “на нас подивитися”. – Батькові важко з нами двома справлятися!, – Андрій в той час вже жив в гуртожитку. – Ти, як старша сестра, повинна йому допомагати. Це твій прямий обов’язок!, – говорила мама. А потім вона просто йшла. Бабусині вмовляння на неї не діяли. Мало того, вона навіть не соромилася їсти нашу їжу. Сама могла відкрити холодильника, і відкусити кусок ковбаси

Мама декілька разів в місяць приходила “на нас подивитися”. – Батькові важко з нами