Син жив з сім’єю в Німеччині, про нас з чоловіком не часто згадував. Ось ми й пішли на поводу у дочки і переписали свою квартиру на неї. Як-не-як, а Уляна буде біля нас до останнього. Інколи дочка нам одяг з секонду підкидала, а інколи і тисячку на іменини. Та недавно я попросила Уляну в аптеку сходити, бо пенсії не вистачає. А у відповідь почула: “А ти український аналог купи, і помістишся”. Як тепер сину в очі дивитися? З Катею вони розбіглися, і Орест повернувся, щоб Батьківщину захищати
Відколи наш син з дружиною і дітьми переїхав жити до Німеччини, ми залишилися зі
Оце так виставу мені свекруха влаштувала! До мене в гості зайшла мама, а за годину в квартиру вже примчала Марія Олександрівна, будь вона неладна. От людина ніяк не зрозуміє, що чоловіків може бути багато, а мама у мене – одна! Так і хоче мене з її сином розлучити, ну а як ще це назвати? Навіть поривалася заселитися до нас – до моєї, між іншим, квартири! Оці цінні вказівки, як господарювати, котлети смажити і чоловікові підштаники прати. Їжу часто приносила. Адже в нас не годують, невістка безрука. Я викидала її шедеври. Накинулася на маму з криком: – Ти що твориш, дай мені її сюди негайно!
Оце так виставу мені свекруха влаштувала! До мене в гості зайшла мама, а за
Два роки тому наша квартира в Ірпені була дуже пошкоджена і ми ніяк її не відремонтуємо, тому живемо у мами чоловіка Галини Василівни і збираємо гроші. Вона, на жаль, така жінка, яку складно витримати, чесно скажу. Їй це дуууже не сподобалося тоді. Тепер Рома у неї під тотальним контролем. Не посиділа я з Галиною Василівною, не протеревеніла з нею три години, не попила чаю десятий раз за день – я погана. Я здогадуюся, що гроші витікають в карман свекрухи – вона недавно телевізор новий купила і пральну машинку, а після Нового року збирається в Трускавекць в санаторій
Два роки тому наша квартира в Ірпені була дуже пошкоджена і ми ніяк її
Після моїх батьків, де нас прийняли дуже гарно, ми направились до свекрів. Свекруха пригостила нас чаєм, а після ми взялись за обмін подарунками. Я це діло люблю і ретельно готуюся. Свекор отримав термобілизну, Ольга Яківна – посуд. А ось наші такі, що хоч відразу ж в смітник і викидай. Та в таких в’язаних рейтузах моя дев’яностолітня бабця ходить. Шкода, що це не її розмір. Ну чим тільки думали. Щоб Андрія не образити, я мовчала, але не довго
Коли ми з Андрієм стали на рушничок щастя, то було прийняте рішення, що ми
Я не хотіла 6 грудня йти до свекрухи, але в них такий звичай, бо вона Миколаївна. – Старша невістка буде! Так не гарно, – сказав Василь. Я при надії, на вулиці ожеледиця, йти зовсім не хотілося, серце ніби щось підказувало. Річ у тім, що у Віри Миколаївни третя кімната завжди була зачинена, а ключ вона носила з собою. І тут вона бере мене за руку і веде туди. До моєї реакції чоловік світився, як здобний бублик. Додому я йшла сама не своя. Ну придумали, так придумали
Я не хотіла 6 грудня йти до свекрухи, але в них такий звичай, бо
Одного разу в торговому центрі Люба накупила цілий пакет речей. Три години з ними носилась, ми навіть встигли “підлити” її покупки. А вона на виході, така говорить мені, я їх іду повертати, бо не впевнена, чи вони мені знадобляться. Але найцікавіше трапилося з Любою в шкільному чаті. Ну треба ж бути такою людиною. Одна єдина зголосилася на прохання вчительки, а після “шкробалася” в голову, що з тим робити
Моя подруга спочатку робить, а потім вже думає. Цікаво чи є у когось із
Вийшла я заміж шість років тому, створили з чоловіком власний бізнес, який витримав “корони” і навіть вторгнення, адже у нас затишне кафе, а люди завжди хочуть хоч трошки відпочити і смачно перекусити. Ми любимо свою справу і вкладаємо в неї душу, хоч це все дуже не просто. Дітей у нас немає і найближчим часом не плануємо – часи наразі дуже бентежні й тривожні. Ми з дуже бідних родин обоє, хочемо стати дуже заможними з часом, це наша мрія. Їй нічого не доведеш! Народжуйте – і все, для неї, бо їй кортить побути молодою бабусею. Для мами Богдана дуже важливо, щоб все було “як у людей”. Я перестала приходити гратися з малими, я не підтримую її під час суперечок зі свекром і взагалі ще не народила їй онуків! У вічі людям дивитися вже соромно! Всі ж питають!
Вийшла я заміж шість років тому, створили з чоловіком власний бізнес, який витримав “корони”
Звичайно я вже зараз, від початку не злюбила свою новоспечену невістку, адже це Леська намовила мого Тараса не дати мені гроші! А надарували їм чимало, я точно знаю, тому і мала план з весільних грошей молодих купити нову пралку і дах на сараї перекрити. Та де там, Леся втрутилася
Я ростила сина сама, моя мама трохи допомагала. Чоловік мій працював далекобійником закордоном і
Про все я дізналася на Миколая, коли ми з чоловіком прийшли їх провідати. Мені шкода Олега. Він не заробляє таких грошей, щоб і іпотеку тягнути і дружину обстежувати в дорогій клініці, а потім дитя з’явиться, також купа грошей піде. Я хотіла переконати Христю, що раз Іринка їй допомогла в цій справі, то не гарно до інших скакати. Але невістка мене і слухати не хоче, бо приватна для неї краще державної. Сваха, звісно, стала на сторону доні. А мені хоч вовком вий!
Ви знаєте, я не з тих свекрух, що лізуть в сім’ю до своїх дітей.
Сьогодні гуляючи з дітьми моя свекруха зателефонувала і покликала нас на деруни, які я дуже люблю. Коли ми вже смакували за столом Світлана запитала: “А чому ви так догоджаєте своїй невістці?” Та відповідь вразила навіть мене, адже в цих словах звучить велика мудрість. “Тому що зараз я дбаю про дітей, а коли я буду старою, то вони з любов’ю і хорошими спогадами будуть дбати про мене. Щоб не стидно було на старості літ, в них ложку води попросити. А якщо я зараз буду в свою невісточку “каміння кидати”, то чого тоді чекати від неї в старості?
Зі Світланою ми подруги ще зі школи. Так склалось життя, як би це дивно

You cannot copy content of this page