iBilingua

Звуть мене Марина, я заміжня, в шлюбі з чоловіком Денисом ми вже 5 років. Ще недавно ми з чоловіком жили в іншому місті і все було чудово, але місто значно зруйноване, і ми вирішили не зимувати в ньому і переїхали з дитиною до його мами в інше, більш мирне місто. Але вся біда в тому, що чоловік залишився ще в Дніпрі, поки його по роботі не перевели, і опинилася я з його мамою і дитиною в одному домі. Але найгірше, те що вона купила сину квартиру, щоб ми жили, але я вже не хочу там жити! Мені не комфортно від того, що чоловік мене не підтримує. Мама Дениса назавжди в нашому житті! як врятуватися?

Звуть мене Марина, я заміжня, в шлюбі з чоловіком Денисом ми вже 5 років.

життєві історії 0

Петро став частіше їздити у відрядження. Якщо чесно, я тоді була ще спокійною. Хвилюватися я почала, коли чоловік подарував мені ромашки і шарф. Чому мені це здалося дивним? Бо я не любила ні шарфів ні ромашок. З кожним днем його поведінка здавалася все дивнішою. В якийсь момент я вирішила поїхати до мами в село і взяти дітей. За декілька днів до планованого приїзду я повернулася без попередження і без дітей. Я не знала чого очікувати, але моє серце мене не підвело

Знаєте, в мене з майбутнім чоловіком були цікаві стосунки ще з самого початку. Познайомилися

життєві історії 0

Цими вихідними ми взяли Данила і поїхали в кіно, а після і на піцу сходили. І якось так вийшло, що за кіно оплатив мій чоловік. Ох і бурчав він цілу дорогу додому. Що нам слід навчитись економити, що потрібно менше викупляти сину марципанів, а піцу можна і вдома спекти. Я не розумію позиції свого чоловіка. Так і хотілось йому сказати, що час ставати мужчиною і заробляти більше, щоб подбати краще про нас з сином

Чому в сімейній парі, про дітей більше піклується і переживає мама, аніж батько? Цим

життєві історії 0

Ми з Тарасом одружені вже три роки, донечці Марічці зараз два рочки. В нас обох це перший шлюб і перша дитина. Маємо свою квартиру в райцентрі під Києвом. І жили би ми добре й щасливо, якби свекор – вітчим мого чоловіка – не наказав довго жити. Спасіння тепер нема мені від Тамари Михайлівни, свекрухи. Тепер чоловік став дзвонити їй по 2 рази на день! А раніше телефонував через день-два. Якщо у нас гості або ми зайняті якоюсь справою, він йде до іншої кімнати, закривається і хвилин 30 вони розмовляють. Триває таке вже півроку і мене це вкрай не влаштовує! А недавно Тамара Михайлівна приїхала до нас взагалі на тиждень з наміром брати активну участь у вихованні дитини. Навіщо це мені треба, скажіть??? Я одразу розставила кордони: годую дитину сама, домашні справи і готування їжі – сама, їй тільки гуляти можна з Марічкою. І ось на початку листопада свекруха купила собі квартиру в нашому дворі і збирається переїжджати. Мене це турбує. І дуже сильно!

Ми з Тарасом одружені вже три роки, донечці Марічці зараз два рочки. В нас

життєві історії 0

Не хотіла я сама йти до церкви, тому зателефонувала сусідці через дорогу і попросила її піти зі мною. Та відповідь Гані мене просто приголомшила. Виявляється, вона вже забула, коли там ступала її нога. – Ти ж знаєш, Іванко, як мене руки і ноги болять, та й я вже стара і негарна, не хочу людей лякати. – Що таке говориш, від церкви відрікатись гріх, ану збирайся і не видумуй. Як цілими днями по городі ходити, то тебе нічого не болить. – Але вмить я почула ще одну причину, і вона врази “важливіша”

Сьогодні мала неприємну розмову зі своєю сусідкою. З чоловіком і дочкою ми живемо в

життєві історії 0

Мама задля чужих людей готова гори звернути, а нам, діям, залишалися і залишаються “крихти зі столу”. В той час як вона купляли дорогі подарунки для своїх похресників, ми навіть не мали права про це думати, бо: нема грошей! І ось тепер, коли ми з братом дорослі, вона вимагає він нас ніжності, уваги і тепла. Але я не звикла до таких емоцій. Коли вона хоче мене обійняти, моє тіло ніби дерев’яніє. І цьому є пояснення!

Мама задля чужих людей готова гори звернути, а нам, діям, залишалися і залишаються “крихти

життєві історії 0

Мені вже зле робиться, бо йде свято Миколая, і я б хотіла зробити хоча б онукам якісь подаруночки. Та з моєї пенсії вистачить купити лише по парі шкарпеток кожному. Як вони на це відреагують, це інше питання. Колись ми жили з чоловіком не бідно. На нашій з чоловіком агро-фірмі працювало пів села. Та зараз часи змінилися. Нікому ці городи не потрібні. А мені хоч бери, і з простягнутою рукою по світу іди

Мені вже зле робиться, бо йде свято Миколая, і я б хотіла зробити хоча

життєві історії 0

Чоловік у п’ятницю поїхав до своїх батьків в сусідній райцентр – побачитися та допомогти там щось по господарству. Але мене чекав неприємний сюрприз. Сьогодні Володя повернувся від батьків серйозний і задумливий, а потім сказав, що ми не будемо зараз витрачати гроші. Моя мама раптово отримала дуже непогану суму грошей і, якщо додати ще й наші кошти, можна було б пошукати щось однокімнатне на вторинному ринку. Можливо, дійсно віддати гроші свекрам? По-перше, це гроші моєї мами. І от вона відмовилася давати нам гроші прямо. Тільки в день укладання договору на покупку житла, щоб стояли всі підписи і була гарантія того, що вони підуть саме на купівлю нерухомості

Чоловік у п’ятницю поїхав до своїх батьків в сусідній райцентр – побачитися та допомогти

життєві історії 0

Син на весіллі навіть не хотів зі мною танцювати, але прийшлося. А одразу після свята Данило почав натякати на те, щоб ми продали квартиру. Син категорично не хотів жити з Катею в нашій квартирі. А Богдан знайшов богом забуту хатинку в селі і вже який час намовляє мене на її покупку, а гроші які залишаться, до копійки віддати сину. Але річ в тім, що Данило цього не заслуговує

Моя історія кохання з Богданом була чудовою. Ми вперше побачилися в гуртожитку. Він жив

життєві історії 0

Я навіть не знаю тепер як до цього ставитися, чи запрошувати ще колись до нас свекруху. Той папірець, що вона поклала в конверт і подарувала мені в суботу на День народження, зовсім збив мене з пантелику, навіть не знаю, чи показувати цей сум чоловіку і що це взагалі було? Я вийшла недавно заміж вдруге. Нинішній свекруха моя дама заможна і специфічна, сказала, що буде приходити тільки по запрошенню

Мене звуть Олена, живу в місті недалеко від Києва. Маю родину – хорошого чоловіка