iBilingua

Я давно в Чехії на заробітках, це вже мій спосіб життя. В Україні у Вінниці у мене двоє дорослих дітей. Я щороку їжджу додому святкувати з рідними Новорічні свята. Цього року я приїхала додому раніше. Сподівалася на теплий прийом. І що мені тепер теж власних дітей на поріг не пускати??? Не можу сказати, що мій син чи дочка чогось досягли в житті. Ні, за них це зробила я сама. Принаймні це стосується їхнього житла. Квартиру Іванні я подарувала саме після її весілля. Квартира за моїми підрахунками мала бути двокімнатною. У хорошому районі, щоби все було зручно для сімейного життя. Але дочка вирішила інакше. Вона взяла частину грошей, які я вислала їй, і витратила на медовий місяць. Свати – заможні, хитрі люди, які прямим текстом сказали моєму синові, що їх дочка залишається з ними в одному будинку. За моєї відсутності у мене в квартирі тут стала жити моя сестра, а сама вона здавала свою квартиру. “Щоб що?! Ти ж бачиш, який зараз час, ми не справляємося. Невже не можна було посидіти там, у Європі, трохи довше? Ми ж твої діти, не забувай!»

Я давно в Чехії на заробітках, це вже мій спосіб життя. В Україні у

життєві історії 0

Як пішов з життя чоловік сестри, ми всім сімейством її підтримували, тому те, що вона проміняла мене, рідну сестру, на цю слизьку Лесю, мене неабияк здивувало. В неділю в Ангелінки був виступ. На це свято я прийшла зі своїм меншим синочком. Побачивши пустим цілий ряд спереду, підійшла туди, там сиділа лише моя Оля. Ось, думаю, сестричка тримає для нас місце. Та все було геть не так. Не потрібні ми їй, виявляється

Як пішов з життя чоловік сестри, ми всім сімейством її підтримували, тому те, що

життєві історії 0

Роботу цілого нашого колективу Наталя привласнила собі коханій. Газету того дня роздрукували, можна сказати, в її честь. Мені так неприємно стало. Я хотіла все з нею вияснити, але не хотілось робити “бурі”, бо зібрані гроші, звісно ж, пішли нашим хлопцям захисникам. На даний час допомога і підтримка потрібна їм. Але я все ж таки свою думку подрузі висловлю. Так ніхто не робить. Мене в цьому Вертепі ніби й не було, а насправді, його б не було – без моєї ідеї!

Роботу цілого нашого колективу Наталя привласнила собі коханій. Газету того дня роздрукували, можна сказати,

життєві історії 0

На Святвечір з Італії приїхала мама. Я так люблю ці сімейні посиденьки. А тут ще й брат повідомив, що також буде, і не один, а з “сюрпризом”. Ми з мамою готувалися як до вечері, так і до сюрпризу. Він таки виявився приголомшливим. Нарешті наш Максим привів на знайомство свою дівчину. Але сказати, що я була приємно здивована, то ні. Дівчина ходила по квартирі, наче в себе дома, але і це не найголовніше

На Святвечір з Італії приїхала мама. Я так люблю ці сімейні посиденьки. А тут

життєві історії 0

Як мене втомили на ці свята родичі чоловіка, особливо його пані-маман! Вже 4 місяці вона постійно тягне з іншого міста ношені дівчачі речі у дуже поганому стану онукові. Частина цих речей взагалі невідомо чиї, на молодший шкільний вік. Коли я мамі чоловіка пояснюю, що Микитці ще тільки п’ятий місяць, і ці дівчачі одежки йому ні до чого, Ольга Павлівна каже, що яка різниця, онук не знає, що він не дівчинка. Тягне побиті розмальовані старі іграшки. Одне й те саме – по колу: у мене мало молока, що соска – це погано, про те, що підгузки погано, щеплення робити не можна, дитину треба з народження висаджувати на горщик, тримати в ліжечку

Як мене втомили на ці свята родичі чоловіка, особливо його пані-маман! Взагалі, якщо почати

життєві історії 0

Свекруха принесла додому пакет з морепродуктами і сказала їх приготувати на вечерю. Мало того, що я не знала, як все готується і з чим, я й назви їх не знала. Інтернету тоді ще не було, тому готувала так, як підказувало мені серце. – Ти знаєш, скільки ти грошей перевела? Та ти за місяць таку суму не заробляєш, – сказала мама Ореста, відсуваючи від себе тарілку. Тут я промовчала, та коли вона заставила мене оплати комунальні за свій рахунок, я не стрималася!

Я вже вдруге заміжня, у нас з чоловіком двоє діток, своя квартира, але я

життєві історії 0

Моя свекруха Галина Володимирівна навіть не рідна мама моєму чоловіку, але чомусь дозволяє занадто багато втручатися в наше з Андрієм життя. Почну з того, що, як я вже сказала, свекруха не рідна мати чоловіка. Галина Володимирівна жінка зі своїми примхами, але взаємини між нами завжди більшою мірою нормальні. Буває, мама чоловіка мене дратує своєю зайвою імпульсивністю та метушливістю, не вміє себе вчасно зупинити. Але я з цим могла миритися. І ось в новорічні свята ми таки дуже побили горщик, і як тепер відновити людські стосунки, я не знаю

Моя свекруха Галина Володимирівна навіть не рідна мама моєму чоловіку, але чомусь дозволяє занадто

життєві історії 0

Ми з Тарасом і нашим синочком живемо в Києві. Тут працювали і так познайомилися. Я продала в райцентрі свою однокімнатну квартиру, коханий додав гроші і так ми купили двушку в спокійному районі столиці. Через два роки ми стали батьками чудового синочка, Андрійку зараз пів року.Родина Тараса Його родина – мама, батько, брат з дружиною і 7-річною племінницею живуть у 2-кімнатній квартирі, сплять на дуже старих радянських диванах, завжди голосно розмовляють з самого ранку, входять без стуку. Я там не ночувала ще жодного разу! Свекри пропонують покласти спати Андрійка до тазика, а чоловік брата на підлозі спить. Є там ще квартира прабабусі і прадіда, теж 2-х кімнатна, там такі ж жахливі і меблі, і у прабабусі дах уже не в ту сторону дивиться

Ми з Тарасом і нашим синочком живемо в Києві. Тут працювали і так познайомилися.

життєві історії 0

Я вийшла заміж за Андрія тільки через те, що не хотіла втрачати таку свекруху. Таких чудових людей, як Валентина Іванівна – немає. Ми навіть одного разу їздили разом на відпочинок за кордон. Я б дуже хотіла, щоб такою милою і чуйною була і моя мама, але цього не станеться. Після розлучення з батьком вона сильно змінилася. Зі мною спільної мови мама не знайшла, бо я нагадувала їй батька

Я вийшла заміж за Андрія тільки через те, що не хотіла втрачати таку свекруху.

життєві історії 0

Вчора я забігла до Оксанки на чай. Принесла печиво з собою, сестра витягнула з холодильника шоколадку. Сіли ми чаювати, як до нас приєдналась Анастасійка. Племінниця взяла печиво поклала на нього зверху шоколадку і так їла. Я, звісно, вже не хотіла нічого говорити сестрі, але здивувало, що і в цей момент Оксана на це ніяк не відреагувала. Ну не розуміє моя сестра, що колись це обернеться до Анастасійки не дуже хорошим боком

І про що тільки моя сестра думає, коли годує свою донечку солодощами і всякою