You are here: Home / рецепти / Пам’ятаю, як гості завжди нахвалювали мамині кавуни, які вона закривала на зиму. Щеб пак! Соковиті, з приємною, в міру, кислинкою, освіжаючі! Вже 30 років я й сама готую такі кавуннчики на зиму за цим рецептом, і вони радують нас на всі свята. Пропоную рецепт і вам – спробуйте, будете задоволені!
Соковиті, з приємною, в міру, кислинкою, освіжаючі кавуни на зиму
Нарізаємо кавуни невеличкими квадратами, попередньо очищуємо зелену шкірочку (а можна і з нею), накладаємо в 3-х літрову банку і заливаємо 2 рази кип’яченою водою та витримуємо кожного по 25 хвилин!
Зливаємо воду і засипаємо в банку неповну столову столову ложку солі, 6 столових ложки цукру, 50 грамів оцту (2 столових ложки) та 1 чайну ложку лимонної кислоти. Все заливаємо крутим кип’ятком.
Закатали і гарно вкутать до охолодження. Так закриваю більше 30 років, всім подобається.
Сподіваюся, будете задоволені! Смачного!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, Ютуб.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Я чекала що ввечері, коли Яна прийде, то мене похвалить, я таки мах роботи зробила. Але була тишина, тільки онучка зацінила мою роботу, обнявши мене і поцілувавши. І ось через тиждень дивлюсь, знов все чорне. Я знов помила. Але невістці мабуть так зручно. Як на мене це дивно. Вона працює в чистоті, в аптеці. Завжди охайна з легким макіяжем, а про взуття взагалі не думає. Мені було б неприємно, а їй хоч би хни
- Після дня народження я почала питати у внука, чи хватило йому всіх подарованих грошей на смартфон. А потім кажу: тато ж тобі п’ять тисяч дав. А він такий здивований каже: які п’ять тисяч? В конверті лише тисячу гривень лежало. До того ж конверт був підписаний, і ніякої помилки бути не може. Я в тих нервах викликала сина до себе. Не хотіла це по телефону виясняти
- Коли не стало дочки, я почала судитися зі своїм зятем. Я думала, що зроблю йому послугу, взявши на виховання свого єдиного онука. Дмитрик був дуже схожий на Лілю, і це давало мені сили продовжувати жити. Позов я програла. Зараз Дмитрику п’ятнадцять. Батько відвіз його далеко від мене. Мабуть, я на таке ставлення заслужила. Я б все віддала, лиш би повернути час назад
- Моя свекруха виховує свого онука від першого шлюбу Ореста. Я його друга дружина. Колишня невістка після розлучення переїхала жити в Канаду. Мій чоловік виплачує на сина аліменти, але свекрусі цього виявилося мало. – Богданчик і полуничку хоче і черешеньку. – Я ж не стрималася, і натякнула, щоб до рідної мами звернулася по допомогу. І тут відкрилася таємниця, про яку я і не здогадувалася
- Мені було куди повертатися з Італії, дочка за гроші, які я надсилала, зробила з занедбаної маленької хатинки красиву і сучасну. Там були нові меблі і техніка. Олена з чоловіком і дітьми жила окремо. За всі ці роки я зробила все, щоб вона мала свій куточок. І здавалося б, живи та радій, але той спосіб життя, який вела сеньйора Беатріс, за якою я доглядала до останнього, не дає мені спокою до сьогодні