Листкове печиво відрізняється від звичайного своїм смаком, насолодою та м’якою структурою. Ці факти обумовлені великим вмістом вершкових жирів у тісті.
Придумане листкове тісто було 1645 року. Тоді кондитери зробили революцію у сфері випічки та десертів. Таке печиво подавалося на столи до вельмож та знатних особ.
Зараз ми всі можемо насолоджуватися печивом із листкового тіста і навіть спекти його самостійно.
Інгредієнти для листкового печива:
- яйця курячі – 2 шт.
- сіль – щіпка
- вершкове масло – 140 г
- ванілін – щіпка
- цукор – 60 г
- борошно – 380 г
- молоко – 50 мл
- дріжджі – 15 г
Приготування листкового печива:
Підігріваємо до 40-45 градусів молоко. Виливаємо в окрему чашку, додаємо столову ложку цукрового піску та дріжджі. Перемішуємо інгредієнти до розчинення в молоці, потім прибираємо на 15 хвилин в тепло для активації дріжджової рідини.
У чистій тарі з’єднуємо цукор, вершкове масло, сіль та ванілін. Збиваємо блендером інгредієнти 3-4 хвилини до стану крему.
По одному розбиваємо у кремову суміш яйця, збиваємо до однорідності.
Коли дріжджі вступили у реакцію з молоком, це знак, що можна додавати рідину до вершкового крему. Продовжуємо працювати блендером, утворюючи однорідну масу.
У кремову суміш висипаємо частинами просіяне борошно, перемішуємо спершу лопаткою, потім руками формуємо грудку тіста.
Грудку розкочуємо в пласт товщиною в 1 см, робимо його прямокутним. Посипаємо пласт цукром, рівномірно розподіляючи по всій поверхні.
Нарізаємо пласт на порційні квадратні шматочки – заготівлі печива. Викладаємо заготовки на деко, попередньо застелене пергаментом. Залишаємо печиво під плівкою на 15 хвилин.
У цей час розігріваємо духовку до 180 градусів. Випікаємо печиво 15 хвилин.
Після охолодження ми маємо прекрасне листкове печиво, яке буде смачніше звичайного магазинного. За бажанням перед випіканням можна посипати тісто корицею, десерт стане ароматнішим.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Я як дізналася, що той, ніби як зять, перетягнув мою сусідку Марту і її дочку в своє “коло”, ледь зі стільця не впала. Це ж як таке може бути, вони ж хрещені в нашій церкві? В мене ще було бажання Марті очі відкрити на того Марка в перші дні знайомства з Анною, але думаю, чого буду пхатися в чужу сім’ю. Тепер про це дуже шкодую. Можна ж було їх від цього вберегти. А тепер, хто його знає, чим все закінчиться
- За гроші, які мама висилала з Польщі, ми поробили все що можна було. В нас не хата, а лялечка. Мама останній раз як приїжджала, то рідний дім не впізнала. Ми і бруківку постелили і дах замінили, всюди ремонти сучасні, а на вулиці працював ландшафтний дизайнер. І я і брат вже працюємо, тому кожного разу просимо маму залишитися в Україні і відпочити нарешті від тих заробіток. Але та ні в яку. Все їй щось бракує. Тепер проблему в брату вона найшла. Хоча це смішно
- Вчора нас з сім’єю вперше за три роки покликала до себе в гості сестра. Накрила стіл із різних закусок, а це і канапки з червоною рибою, різні сири і ковбаски. Чоловік шашлик приготував на мангалі. Я трохи поїла а потім питаю: “Олеся, а щось і гарячих страв буде?” На що у відповідь почула: “Все що на столі, більше нічого”. Додому я їхала сильно засмучена, адже так жити не можна. Моя сестра вже не молода дівчина, а елементарно навіть гостей приймати не вміє
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя