Пиріг із солодкими, просто медовими, ароматними та дуже смачними сливами, готуємо швидко та просто з найменшого набору продуктів.
Інгредієнти:
- борошно – 180 г
- ванілін
- сіль – щіпка
- розпушувач – 0.5 ч. л.
- цукор – 60 г
- масло вершкове розм’якшене – 75 г
- яйце – 1 шт.
- вода холодна – 2 ст. л.
- борошно – 200 г
- сливи – 500 г
- крохмаль – 1 ст. л.
- пудра цукрова
Процес приготування:
Просіяне борошно змішуємо з розпушувачем, цукром, сіллю та ваніліном. Додаємо розм’якшене вершкове масло і перетираємо масу в крихту, вливаємо воду, перемішуємо.
Борошно просіюємо і вводимо частинами в масу, вимішуємо пластичне тісто. За потреби всипаємо борошна більше, ніж зазначено у рецепті.
Охолоджуємо тісто в холодильнику близько 30-60 хвилин. Викладаємо тісто у форму, формуємо бортики. Посипаємо крохмалем.
Сливи ріжемо на дві частини, забираємо кісточки і викладаємо на тісто. Дуже густо обсипаємо сливи цукровою пудрою.
Випікаємо при 180 градусах близько 60 хвилин, збільшуємо до 200 градусів і печемо 15 хвилин. Охолоджуємо пиріг у формі.
Простий пиріг зі сливами, але жодного разу не підвів. Начинки багато, і вона не тече
Виходить дуже збалансований на смак пиріг, у якому медова слива, хоч і дає кислинку, але вона не перебиває насолоду від пирога.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”
- От знаєте, мені вже й самій 42 роки, не молодість. І коли до мене в Хмельницький їде свекруха, я, само собою, чекаю від Любов Дмитрівни допомоги хоч якоїсь – прибрати, ванну помити, та пиріжків хоч спекти! Так ні, моя – по магазинам, на диван з планшетом, у ванні повалятися з бульбашками. Тільки їсть, спить і гуляє, як на курорті. – Коли вже вечеря буде готова, я зголодніла! Де моя кава? Свекруха вирішила привезти до нас ще свого онука, сина мого чоловіка. І сказала, що я маю готувати його улюблені страви, піцу, гамбургери