Швидкі і дуже смачні хачапурі на сухій сковороді. Тісто мя’ке, ніжне і смачна начинка!
З начинкою можете експерементувати. Наприклад, кисломолочний сир з зеленню, чи змішати два види сиру або сир з картоплею. Якщо сир не солоний, то підсолити.
Інгредієнти:
Борошно 250 г (в мене пішло трішки більше)
Сметана 20% 200 г
Яйце 1 шт. (розділити на жовток і білок)
Сіль 0,5 ч. л.
Олія 2 ст. л.
Сир россольний любий (в мене ”Адигейський”) 400 г
Вершкове масло 50 г
Приготування:
В посудину просіяти борошно, зробити ямку і булькнути туди яєчний білок, сіль і олію, трохи перемішати ложкою. Докласти сметану, гарно перемішати ложкою. І викласти тісто на присипану борошном поверхню і вимішати тісто. Воно виходить ніжним і м’яким.Тісто покласти в кульок і поставити в холодильник на 30 хвилин.
Тим часом робимо начинку. Сир натерти або розімняти виделкою, додати жовток і дві чайних ложки розтопленого вершкового масла, перемішати.
Відстояне тісто викладаємо і робимо товсту ковбаску, ділимо її на 6 рівних кусочків. Беремо один кусочок і тонко розкатуємо,викладаємо по серединці десь 1,5 ст. л. начинки, зліплюємо в середину краї, притрушуємо мукою, перевертаємо і акуратно розкатуємо в тоненьку паляничку і – на розігріту суху сковорідку.
Смажимо на невеликому вогні до зарум’янення без кришки, перевертаємо і накриваємо кришкою. І смажимо до зарум’янення іншої сторони. Вони можуть підніматися під час жарки, але не переживайте, не тріснуть.
Кожну приготовлену хачапурі щедро змастити розтопленим вершковим маслом.
Смачного!
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, mariokomi
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини