Дуже смачні, пишні та м’які коржі з сиром та зеленню. Такий сніданок ви зробите дуже швидко, витративши мінімум часу та мінімум продуктів. Кефірне тісто давно стало універсальним, воно чудово підходить як основа для хачапурі.
Інгредієнти:
- кефір – 300 г
- яйце – 1 шт.
- сир – 150 г
- сода – 0.5 ч. л.
- цукру – 1 ч. л.
- борошно – 150 г
- сіль, кріп і зелена цибуля
Процес приготування:
Даний обсяг продуктів дозволить приготувати 3 великі коржі, які ви можете розрізати на порції та нагодувати смачним сніданком сім’ю з 3 – 4 осіб. Сир тремо на великій тертці.
Зелену цибулю, пучок дрібно ріжемо, кріп теж подрібнюємо. Кефір змішуємо з яйцем, щіпкою солі та цукром.
Борошно змішуємо із содою, всипаємо в масу та вимішуємо. Додаємо сир, зелену цибулю та кріп.
Порада: якщо любите оригінальний смак, додайте в тісто ароматні прованські чи італійські трави.
Обсмажуємо коржики на сковороді, змастивши її олією з двох сторін на невеликому вогні з двох сторін.
Перед подачею ріжемо на порційні шматочки. Можна подавати зі сметаною, різними соусами, змішавши сметану або майонез із гірчицею. Відмінно поєднуються із салатами з овочів, шинкою.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Наше весілля було не гучне, а гірке! Ресторан був непоганим, але свекруха не переставала критикувати подану їжу, мовляв, ця риба так дивно пахне, вона часом не зіпсована? Або, торт без шоколаду – не торт! Подарунок на весілля від свекрухи, окрема історія: її посуд з “червоними маками” досі перекидається на горищі у моїх батьків. А потім вона перед всіма гостями виголосила, що я прив’язала до себе її сина дитиною. Тут я вже не стрималася!
- Про цей дрескод на хрестинах нам ніхто нічого не казав. Тому нас і відсадили, “червоних”, на інший край столу. Тому я й забрала тихенько з кошика наш подарунковий конверт з доларами. Похресниця – племінниця мого чоловіка, дочка мого швагра
- Моя сестра не послухалася, коли я благала їй не заводити роман з одруженим чоловіком. Тепер Іринка благає про допомогу, тому що вона чекає дитину, а сам Юра повернувся до своєї дружини. Я не могла стояти осторонь, і з’явилася на його порозі. Мені пощастило, його дружина була дома, і дізналася про все з “перших вуст”
- Ковтаючи сльози, я подзвонила сусідці і попросила принести мені в лікарню піжаму, чашку, тарілку, ложку, рушник. Я не наважувався просити більше в чужої людини. Того ж дня я зв’язалася з дочкою, яка живе в Англії. – Мамо, я думками з тобою! Тримайся! Все буде добре! – Так гірко мені ще ніколи не було!
- На Зелені Свята свекруха пішла до церкви, і попросила священика, щоб коли ми до нього прийдемо питати все про вінчання, щоб нас відмовив, бо ми ще до цього не готові, і хтозна чим наш союз ще закінчиться. Вона навіть не посоромилася це Кирилу все переповісти. – Ти глянь, яка вона худа! Ти думаєш, ця “пучка духу” зможе тобі дитину подарувати? Добре думай сину, чи тобі це потрібно!