Знову вчора чоловік і моя мама так на сіли на мене, ніби поїхати в дорогий готель в Буковель і відпочити там з нашими чотирма дітками – моя примха, що я маю відмовитися від путівки, яку мені дали на 20 квітня на роботі. Поставили мене перед фактом: ніхто з них з нами не поїде. Як вони так можуть? У шлюбі з Русланом ми 8 років, виховуємо 4 дітей: у нас дівчатка 6 і 4 роки і дворічні хлопчики-близнюки. Я в декреті. Руслан працює на керівній посаді, вдома буває рідко. З дітьми допомагає моя мама. Вона не працює, живе в іншому місті, але приїжджає допомагати мені і наразі мешкає у нас
Знову вчора чоловік і моя мама так на сіли на мене, ніби поїхати в дорогий готель в Буковель і відпочити там з нашими чотирма дітками – моя примха,
Дуже дивна ситуація у мене в будинку склалася і я потребую погляду і думок збоку, можливо навіть порад. Справа в тому, що ми з чоловіком живемо в будинку моїх батьків, у нас будинок на два входи і одну половину мої батьки віддали нам і оформили вже на мене. Моя свекруха-пенсіонерка віддала свою двокімнатну квартиру під проживання своїм молодшій дочці і зятю, які переїхали в наше місто. У них двоє дітей, хлопчик і дівчинка, зовиця в декреті, зять тільки шукає роботу. От чоловік і наполіг, аби ми взяли до себе його маму. Я погодилася, але ж я не знала, як воно мені буде – з Тамарою Олександрівною під одним дахом. Останні дні Тамара Олександрівна і взагалі заявляє: “Я тут теж живу – значить маю право!” Може вночі встати з’їсти те, що я залишала на ранок дітям – мовляв, а що, я хотіла їсти, що я не можу поїсти? Гроші – доці. Кредит взяти теж не можемо з чоловіком, бо вже три маємо – машина, холодильник і два кондиціонери. Та ще й через те, що Тамара Олександрівна з нами живе і полюбляє снідати канапками з червоною рибкою, доводиться періодично брати продукти на гроші з кредиток
Дуже дивна ситуація у мене в будинку склалася і я потребую погляду і думок збоку, можливо навіть порад. Справа в тому, що ми з чоловіком живемо в будинку
Батьки мого чоловіка чомусь вважають, що я маю віддавати їм всю свою зарплату. Рома неодноразово намагався з ними поговорити на цю тему, але вони його не слухають. Вони думають, що раз я живу у них, то мушу і купувати все на стіл і в будинок. Але я вважаю, що на такий натовп мешканців і родичів – усього 9 чоловік в будинку – я не зобов’язана витрачати свою зарплату. Я працюю, щоб забезпечити хоч би себе – свої потреби, догляд за собою. У нас дуже галасливо до другої години ночі. Якщо попросити їх зробити вночі телевізор тихіше, то ще гірше буде. Свекруха щодня спить до 12 дня, не працює. Окрім мешканців будинку, до нас щодня приходять гості. Я постійно щось готую і весь час доводиться всіх обслуговувати
Батьки мого чоловіка чомусь вважають, що я маю віддавати їм всю свою зарплату. Вони думають, що раз я живу у них, то мушу і купувати все на стіл і
Мене звуть Ольга, я маю 36 років.  І це вже напевно такий вік, коли і про себе, про свою долю і власне життя подумати пора. Можливо, навіть створити свою родину, подумати про дитинку треба спробувати. Та ж коли цим всім займатися? Адже у мене сестри з дітьми і мама, як вони без мене впораються? Нас у сім’ї троє дітей, три сестри. Батько нас покинув, коли ми були ще малі, а мені, найстаршій, було 7 років. Жили ми бідно, мама на аліменти не подала, горда була, казала, що їй від батька нашого ніц не потрібно
Мене звуть Ольга, я маю 36 років.  І це вже напевно такий вік, коли і про себе, про свою долю і власне життя подумати пора. Можливо, навіть створити
Цієї суботи свекруха мені в мийці взагалі цілу гору посуду лишила! І мій терпець урвався. Раніше ми жили окремо, але тепер в силу обставин довелося переїхати до свекрів. Раніше у мене з мамою Тараса були нормальні стосунки, з чоловіком взагалі чудові, але тепер я зовсім перестала розуміти чоловіка та свекруху. Все господарство по дому на мені: прибирання, обід, вечеря тощо. Терпець у мене урвався днями, коли свекруха залишала купу посуду в мийці. І взагалі я вже втомилася приходити додому після роботи і готувати вечерю на всіх з дня в день
Цієї суботи свекруха мені в мийці взагалі цілу гору посуду лишила! І мій терпець урвався. Раніше ми жили окремо, але тепер в силу обставин довелося переїхати до свекрів.
Моя свекруха Олександра Леонідівна була 10 років на заробітках в Іспанії. Свекор жив у селі, працював на підробітках, доглядав господарство, чекав її повернення. І ось вона повернулася і не придумала нічого кращого, ніж змушувати нас кидати орендовану квартиру в місті і мені роботу, жити з ними і будувати ще один будинок за її гроші для себе на їхній ділянці. Мовляв, потім нам все залишиться. Свекруха сказала, що я думаю лиш про себе і кар’єру, що багато працюю, краще б натомість приїжджала допомагала в селі і дітей би привозила на свіже повітря. І взагалі, на думку Олександри Леонідівни, гроші ми з Олегом витрачаємо неправильно, треба будинок побудувати на їхній ділянці, переїхати жити в їхню чернігівську глушину
Моя свекруха Олександра Леонідівна була 10 років на заробітках. Свекор жив у селі, працював на підробітках, доглядав господарство, чекав її повернення. І ось вона повернулася і не придумала
Увесь свій вчорашній вихідний я ліпила пиріжки і пекла пампушки до борщу. І що? Ми з чоловіком їх навіть не спробували! Бо все умняла за день його сімейка, бо всі ми живемо в його домі на одній площі, бо гроші від продажу будинку бабусі ми отримаємо лише за півроку. Але хіба так можна, людоньки добрі? Я сказала Миколі, що їстиму в кафе і мівіну, з мене досить
Увесь свій вчорашній вихідний я ліпила пиріжки і пекла пампушки до борщу. І що? Ми з чоловіком їх навіть не спробували! Бо все умняла за день його сімейка,
Попередня дружина мого чоловіка пішла до іншого, покинула Артема. Через якийсь час він зустрів мене. Ми побралися. Але тепер я “під лупою”  – постійним контролем і надзором зовиці Марини. “А він сам мен попросив!” – кинула мені в обличчя сестра Артема. Відтоді, як ми з Артемом офіційно стали чоловіком і дружиною, сестра мого чоловіка щодня надсилає мені повідомлення з запитаннями, де я, що роблю, з ким і так далі. На мене це давить, я починаю бентежитися, оскільки подібні повідомлення я отримую щодня або через день, щоб я не робила. Вона знає, коли я йду і коли приходжу, бо спостерігає у вічко вхідних дверей своєї квартири
Попередня дружина мого чоловіка пішла до іншого, покинула Артема. Через якийсь час він зустрів мене. Ми побралися. Але тепер я “під лупою”  – постійним контролем і надзором зовиці
Я вже не молода жінка, мені 52 роки. І у мене є молодший брат. Він розлучився, а сам приїхав жити до батьківського дому. У хаті я жила з батьками, доглянула їх. Будинок оформлений на мене. Я йому повинна квартиру. Я оплачую їжу на нас двох та комунальні. Він свою зарплату витрачає лише на себе. Допомоги – ніякої. Я все все сама. І прибирання. І прання. І їжа. І я працюю. Квартиру Грицьку збираюся купити. Не до кінця ще оформлений будинок, тому поки що призупинили пошук квартир. Але мене турбує інше – чи я можу вимагати з нього гроші за їжу та комунальні зараз-поки він живе зі мною? Я втомилася. Мені тяжко без батьків. Своєї родини я не маю. Я жила півроку сама і мені було легше
Я вже не молода жінка, мені 52 роки. І у мене є молодший брат. Він розлучився, а сам приїхав жити до батьківського дому. У хаті я жила з
З Матвієм ми живемо разом вже 6 років. Коли ще зустрічалися, він познайомив мене з мамою Тетяною Сергіївною. Тільки з мамою! І ще тоді я зрозуміла, що батько у їхній родині не мав ніякого значення. Його роль була – працювати і приносити гроші. Ми зі нею не спілкувалися, Матвій завжди їздив до мами без мене, бо вона його про це попросила. Матвій завжди на боці матері, у всьому. Слухати мою правду він відмовляється. Все почалося пів року тому, коли полинув на небеса свекор. Тетяна Сергіївна ніколи  не працювала, а тут залишилася без чоловіка. Має трьох синів. Усі живуть сім’ями. Спочатку, як лишилася сама, вона ночувала то в нас, то в інших синів. Працювати вона відмовляється хоче, щоб її утримували діти. Ми вирішили, що кожного місяця будемо їй даватиму певну суму
З Матвієм ми живемо разом вже 6 років. Коли ще зустрічалися, він познайомив мене з мамою Тетяною Сергіївною. Тільки з мамою! І ще тоді я зрозуміла, що батько

You cannot copy content of this page