Я місця собі не знаходила, коли зникла мама. І куди втекла??? До курей! Вона забуває ще й про свої бабусині обов’язки. У неї двоє онуків, яких вона дуже хотіла і прямо-таки випрошувала в мене. Тепер що, все? Справа зроблена, і можна рвонути подалі від сім’ї? Ні, так не вийде
Я місця собі не знаходила, коли зникла мама. І куди втекла??? До курей! Знаєте, як кажуть: «Можна вивезти людину з села, а от село з людини не вивести ніколи».
Коли я хотіла насмажити внукам оладок, дочка сказала, що я заляпаю маслом плиту, коли хотіла наліпити вареників – що кругом розсиплю борошно, коли вирішила спекти пиріжків з яблуками, виявилося, що духовкою користуватися не можна, бо вона забрудниться. Їсти у вітальні не можна перед телевізором, бо накришиться, а вона раз на тиждень прибиральниці платить. Дуже сумно, але мені не місце в родині дочки, збираю речі додому
Я народилася і виросла в селі на Чернігівщині, чоловік мій теж був сільський, з сусіднього хутора. Ми побралися та й поселилися в хаті, яка мені від бабусі дісталася.
Роман дивиться на мене здивовано: – Як це своїй мамі не даси ключі від нашого будинку??? – Та ти просто не знаєш, яка вона людина! Перед подачею їжі на стіл, я затрималася в коридорі і почула їхню розмову за зачиненими дверима. Мама питала сина про те, яка в нього успішність, чому він мені не допомагає по господарству і чи чистив він зуби минулого вечора. Дуже добре пам’ятаю цей тон. Приторно-їдкий. Роман узагалі розплився в компліментах про те, яка в нього прекрасна теща і як йому з нею пощастило
Роман дивиться на мене здивовано: – Як це своїй мамі не даси ключі від нашого будинку??? Чоловік не розуміє і соромить мене за те, що я не хочу
Я так вже наплакалася з середи, не уявляєте! Очі печуть, а сльози течуть і течуть зливою. А в се тому, що батьки покликали нас з сестрою у середу до себе на вечерю. За годину я вибігла від них у розпачі! Вчора батьки запросили нас із сестрою до себе. Попередили перед цим, що нам треба серйозно поговорити. Я давно чекала на цей момент, бо ми збиралися ділити бабусину квартиру, ця тема назріла вже давно. І час було вже нарешті щось вирішувати. Бо мені гроші потрібні як повітря. Добре, що льох повний картоплею. Інакше вже стіни б гризли. Про купівлю одягу в нашій сім’ї давно мова не йде. Сказали, що свою частину грошей я все одно швидко витрачу на лікування свекрухи. А так хоч Василині буде де жити
Я так вже наплакалася з середи, не уявляєте! Очі печуть, а сльози течуть і течуть зливою. А в се тому, що батьки покликали нас з сестрою у середу
Я розлучилася з чоловіком ще зовсім молодою. Але на той час у мене вже була донечка. Батько нею зовсім не цікавився, платив лиш мізерні аліменти. От мені й довелося залишила п’ятирічну доньку Соломійку на виховання своєї матері, а самій поїхати на заробітки у Францію. Ледве ми добре налагодили порозуміння, як я знову відлетіла в чужу країну – треба було працювати і утримувати маму з дочкою далі, до того ж у мами почало здавати здоров’я. Але тепер я мала змогу кожні півроку відвідувати рідних
Я розлучилася з чоловіком ще зовсім молодою. Але на той час у мене вже була донечка. Батько нею зовсім не цікавився, платив лиш мізерні аліменти. От мені й
Мені вже 72 роки, і 28 з низ я пропрацювала в Італії, доглядаючи літніх людей. Останніми моїми підопічними були 101-річнмий дідусь і 99-літня бабуся, вони один за одним полинули на той світ два місяці тому і я повернулася до родини у Франківськ. Та дуже розчарувалася – старим чоловіком, байдужими до мене дітьми й онуками, хоча всім купила квартири, машини. І я вирішила нікому не казати про свій італійській секрет на березі моря – так вони мене віддячили
Ми з чоловіком і двома дітками жили у Франківську. Були складні часи, роботи нормальної мало, затримували зарплати, а дітей треба було ростити. Чоловік мій ніколи не відрізнявся хваткою,
У мене дві дочки, Надя й Віка, і одна квартира. Кілька днів тому старша, Надюша, прийшла до мене на серйозну розмову. Вона наполягає, щоб я продала квартиру та розділила гроші. Може воно так і справедливо було б, але мене ця ідея все таки насторожує й не дуже приваблює. Мене подякували за конверт, але донька, Надія, сказала, що вона вже втомилася чекати. Скільки їй можна тулитися у орендованій однокімнатній квартирі з чоловіком і новонародженим дитятком, поки я сиджу, як пані, у власній трикімнатній. Напевне, вона права
У мене дві дочки, Надя й Віка, і одна квартира. Кілька днів тому старша, Надюша, прийшла до мене на серйозну розмову. Вона наполягає, щоб я продала квартиру та
Я нарешті заробила в Португалії донечці на квартиру і радісна поїхала додому. Яке щастя, що всі ці роки заробітчанства позаду, я повертаюся додому, до рідних, до коханої родини! Все частіше і частіше мене відвідує думка облишити все, продати квартиру і полетіти туди, звідки прилетіла
Я нарешті заробила в Португалії донечці на квартиру і радісна поїхала додому. Яке щастя, що всі ці роки заробітчанства позаду, я повертаюся додому, до рідних, до коханої родини!
Свекруха в мене ще досить молода, 47 років. З дитиною нам не допомагає, але я справляюся, в мене моя мама є. Ходить в басейн, спортзал, а це йогою захопилася. Причому на філософському рівні, а не що небудь. Коли ми прийшли до неї на день народження в цю суботу, всі, само собою, з подарунками, так вона щей раніше подароване все кожному в пакетик зібрала й роздала, каже – не просила
Чотири роки тому я вийшла заміж за Андрія. Ми кохаємо одне одного і все у нам добре, два роки тому ми стали батьками чудового хлопчика Тарасика. В нашому
Я помолилася за ту дівчинку, яка сьогодні піде до садка, а може до школи. А може вона ще й не народилася? На днях я ввімкнула музику, взяла синочка на руки і ми танцювали повільний танець, кружляли по кімнаті, посміхалися. А потім він узяв і обійняв мене за шию, ніжно так – і раптом я уявила, що ми танцюємо на його весіллі танець нареченого з мамою. Я буду ростити чоловіка не для себе, адже у мене є чоловік, з яким в першу чергу треба будувати взаємини і зміцнювати їх, щоб потім на старості років не сідати на шию синочка, буду ростити для тієї дівчини, яка покохає його, яка стане його дружиною. Хочу поважати їх вибір, бути підтримкою, побудувати такі стосунки, коли син не соромиться цмокнути в щічку, йдучи з дому, або пройтися вулицею під руку, зайвий раз зателефонувати. І для дівчинки я не хочу бути суперницею чи замінити їй маму
Прокинулася сьогодні на початку четвертої ночі, очі розплющила і все – не спиться. Тільки думки навколо кружляють, плутаються, не дають заснути, лізуть через вуха. Запитання – відповіді. І

You cannot copy content of this page