Головна

alena

Поки оце в мене в квартирі ремонт, я приїхала пожити до дітей. Я звичайно розумію, що квартира її, син мій поки не працює, але це вже занадто! Сьогодні поїду до свахи поговорю! Півночі варив, а зранку вже скочив у 6.30, щоб їй і каву, і борщ подати! Не для того я синочка виховувала!
життєві історії 0
Поки оце в мене в квартирі ремонт, я приїхала пожити до дітей. Я звичайно розумію, що квартира її, син мій поки не працює, але це вже занадто! Сьогодні
Дзвонила дочці сусідка Марія, вона про зятя й розповіла, що бачила нашого Микиту з іншою фіфочкою. Ну скільки можна!  Я точно упевнена, що спрацювало наше родове, так і сказала донечці. Зайнялася іншими речами: назбирала грошей на квиток і поїхала в іншу країну, на заробітки. Як весільний подарунок я піднесла їм новину, що хочу подарувати молодим квартиру
життєві історії 0
Дзвонила дочці сусідка Марія, вона про зятя й розповіла, що бачила нашого Микиту з іншою фіфочкою. Ну скільки можна!  Я точно упевнена, що спрацювало наше родове, так і
Сини взагалі не спілкуються тепер, дочка – крізь зуби. Так, мені 71 і я захотіла бути щасливою, тим більше, Стефано залишив будинок онучці в приїхав зі мною в Україну! Так, живемо у мене, а чоловік лежачий, квартира моя. Стефано знати не хочуть
життєві історії 0
Розповім вам, як склалося моє життя, мені цікаво, більше отримаю підтримку чи осуду. Але мені 71 рік, і я через останнє точно не хвилююся. Отже, сама я зі
Все життя я сама працювала, щоб забезпечити дітей. Я ніколи не дозволяла собі, щоб раптом ні з того ні з сього почати вередувати. Вимагати подарунки незрозуміло за що чи ще щось подібне. Букет квітів чи похід до театру був святом. І розлучення потім. Без судів та аліментів. Віра – за кордоном. У нас з дітьми з часом з’явилася трикімнатна квартира, і що тепер? До себе дочка не забирає. Син із цією «красунею» живе в мене. Він щось там заробляє. Життя одноклітинних у всій красі. Вона вже активно радить йому, як вигідніше продати квартиру, коли я полину на небо
життєві історії 0
Все життя я сама працювала, щоб забезпечити дітям краще майбутнє. Коли я виходила заміж, то була впевнена, що ми з моїм обранцем будемо один одному не лише чоловіком
Звуть мене Наталя, мені 66 років. Сама я українка по національності, з Полтавщини, але зовсім юна вийшла заміж, виїхали з чоловіком в рф, тому я громадянка цієї країни. Потім ми з Тимофієм розлучилися, але я залишилася жити й працювати в росії. В лютому минулого року у мене з усіма виникли непримиримі розбіжності в думці – з дочкою, онуками, колишнім чоловіком. І я виїхала, не в Україну. Я не скучаю за рф, хоч прожила там більшу частину життя. Поки що буду тут, але мрію приїхати на Батьківщину. На жаль, в Україні у мене зараз ні рідних вже, ні друзів, ні житла
життєві історії 0
Звуть мене Наталя, мені 66 років. Сама я українка по національності, з Полтавщини, але зовсім юна вийшла заміж, виїхали з чоловіком в рф, тому я громадянка цієї країни.
Олег мене заспокоїв і сказав: – Я бачив це все, чекав! Щоб чоловіка не засмучувати, я зважилася на хитрощі: завищувала ціни на продукти, збільшувала загальні витрати, купувала речі у двох примірниках. І все б нічого, але апетити мами та сестри почали зростати. Вони вимагали більше грошей. Саме вимагати! Тоді я пішла на ризикований крок – сказала Олегу, що найняла хатню робітницю. Леся відповідала мені роздратовано, начебто це я їй винна. – Хороша сестра, грішми докоряє, молодець, влаштувалася! Буде тобі домогосподарка!
життєві історії 0
Я весь час допомагаю лінивій сестрі і матері, утискаючи, обмежуючи себе й чоловіка. Сім’я у мене невелика: мама і сестра старша. Жили ми так собі, хто як перебивався.
Мій шлях до того, щоб почати заробляти по-справжньому добре, був довгий. Гроші з неба не падають, це не секрет. Зараз маю 50 000 на місяць, взяла квартиру, машину. Позичила подрузі чималу суму грошей, 30 000 гривень. Я думала, що вона серйозна людина, розписки з неї не брала. Піти з роботи на більш низькооплачувану
життєві історії 0
Мій шлях до того, щоб почати заробляти по-справжньому добре, був довгий. Гроші з неба не падають, це не секрет. Я наполегливо навчалася, потім крок за кроком йшла до
Моя невістка Оксана просто окупувала мою кухню, сил і порятунку вже немає! З початком повномасштабного син Павло пішов захищати рідну Україну, а невістку Оксану з 5-річною онучкою перевіз з Ірпеня до мене у Франківськ – тут, мовляв, надійніше і безпечніше. І ось це вже півтора роки – я не господиня, навіть ноги не посидіти не попарити на кухні перед телевізором! Син мені переводить на карту 10 000 гривень щомісяця, на тому і все
життєві історії 0
Моя невістка Оксана просто окупувала мою кухню, сил і порятунку вже немає! З початком повномасштабного син Павло пішов захищати рідну Україну, а невістку Оксану з 5-річною онучкою перевіз
Ну це вже зовсім – ходять до нас по гроші, наче по зарплату! А повертати нікому й на думку не спадає! Вони свято вірять в те, що якщо у нас із чоловіком є бізнес, то й грошей просто подіти нема куди. Родичі вимагали, щоби ми безкоштовно ремонтували їхні автомобілі. Зовиця захотіла в Італію оце на відпочинок – Стасе, дай! Двоюрідний брат чоловіка взяв 30 тисяч гривень на відпочинок, коли захотів повезти свою родину в Буковель взимку
життєві історії 0
Ми з чоловіком Станіславом завжди сподівалися лише на себе. Напевно, це й стало ключем до нашого фінансового благополуччя. Майже відразу після весілля ми вирішили зайнятися невеликим бізнесом і
Ми з чоловіком живемо досить не бідно, у мене зарплата 30 тисяч, у чоловіка – 2 тисячі доларів. Але й життя в місті дороге, тим паче що у нас двоє діток. Збираємо, щоб побудувати власний будинок, бо хочемо ще дітей. Допомагаємо моїм батькам фінансово. Але недавно з ними сталася розмова, яка мене огорошила. Два роки тому чоловікові довелося виїхати працювати в Штати. А грошей таких Макс не має, треба 60 тисяч гривень
життєві історії 0
Ми з чоловіком живемо досить не бідно, у мене зарплата 30 тисяч, у чоловіка – 2 тисячі доларів. Але й життя в місті дороге, тим паче що у

You cannot copy content of this page