Головна

alena

Тоня не хотіла б згадувати події минулих років, але подруга Ліда нагрянула так несподівано і без подробиць вона навряд чи піде. – Ох, і шкода мені тебе Тонько! Залишилася одна із трьома дітьми. І що виявилося? Що він живісінький. – Вчора я бачив батька. Він живий і здоровий
життєві історії 0
Тоня не хотіла б згадувати події минулих років, але подруга Ліда нагрянула так несподівано і без подробиць вона навряд чи піде. – Ох, і шкода мені тебе Тонько!
Мені 63 роки, сину Володі – 42. Живемо в одному приватному будинку, наше спільне існування легким не назвеш. Я ретельно стежу, щоб син харчувався тільки тим, на що заробить сам. Каструлю зі свіжозвареним борщем ховаю в кухонну шафу, веду ретельний облік провізії, що знаходиться в холодильнику, а нещодавно, під час чергової сутички, пообіцяла забрати холодильник до себе в кімнату
життєві історії 0
Мені 63 роки, сину Володі – 42. Живемо в одному приватному будинку, наше спільне існування легким не назвеш. Я дуже рано стала вдовою – у 33 роки. Вові
Рішення суду здивувало обидві сторони. У суд Ігор подав довідки про те, що заробляє понад 30 тисяч гривень, тоді як колишня дружина вже три роки не працювала. З цього ж періоду заробітки Ксенії перестали бути офіційними. Вона займалася тим, що робила манікюр вдома. Випадкові заробітки розбавлялися продажем сувенірних упаковок і бантиків, які вона продавала через інтернет. Ігор же мав чотирикімнатну квартиру, одна з кімнат належала дитині
життєві історії 0
Ситуація розпочалася банально. А закінчилася неординарно. Колишня дружина заявила на аліменти. А чоловік у відповідь теж подав позов. Про визначення місця проживання дитини з ним. У суд батько
Ірина солодко посміхалася сестрі і Віталію: – Які ви молодці, що приїхали! – поглядаючи на чоловіка сестри. Високий, худорлявий, з яскравими блакитними очима Віталій. І за що її сестрі такий чоловік? – Давайте-давайте, проходьте все вже холоне! – кинула погляд у дзеркало, оцінюючи себе. Вона однозначно краще виглядає, ніж сестра. – Ну що ти, перепілочка моя, зараз за гроші тебе навіть пожити пустять! Невже ти не скучила за мною? Я вже! – Не залишишся! Я цей будинок на тебе перепишу! В дар!
життєві історії 0
Ірина солодко посміхалася сестрі і Віталію: – Які ви молодці, що приїхали! – поглядаючи на чоловіка сестри. Високий, худорлявий, з яскравими блакитними очима Віталій. І за що її
Невістка Марічка у нас з села, дуже чесна, щира і роботяща дівчина, ще й гарна. Але ну так ніяково, та й годі! Щоразу їй кажеш – ніякого результату. Хоч не клич її за стіл з рідними, з гостями. Червонію, хоч під стіл лізь! Справили ми дітям весілля за свої кошти, купили їм спільними зусиллями невелику двокімнатну квартиру в місті недалеко від нас. У мене ювілей наближається, а мені оце знову через неї
життєві історії 0
Невістка Марічка у нас з села, дуже чесна, щира і роботяща дівчина, ще й гарна. Але ну так ніяково, та й годі! Щоразу їй кажеш – ніякого результату.
Бабуся моя Килина Іванівна жила сама в селі, дідуся не стало ще років 15 тому. Моя мама їздила в Іспанію на заробітки, зустріла там чоловіка і залишилася, вдома буває раз на років три. Вони й дорогу до бабусі забули, коли вона на нас усіх трьох зробила дарчу на будинок у рівних частинах. Коли я приїхала до бабусі місяць тому, вона мені сумно і впевнено сказала: – Скоро, Оленко, мені до Василя мого. І це були не ті гроші, які бабуся мені показала вдома
життєві історії 0
Бабуся моя Килина Іванівна жила сама в селі, дідуся не стало ще років 15 тому. Моя мама їздила в Іспанію на заробітки, зустріла там чоловіка і залишилася, вдома
Години до сьмої вдається вдавати, що нікого немає вдома, потім прокидається Люда. Тобто вона, звичайно, не вся прокидається. Прокидається якась невелика ділянка її розуму, вона відповідає за те, щоб тицьнути мене пальцем у бік і вимовити: – Звари кави, м-м? Я гарна, – каже вона, жмурячись на себе лівим оком. – Ой, гарна! Глянеш, аж співає душа!
життєві історії 0
Вранці до нас на балкон прилітають горобці, стукають у підвіконня, голосно обговорюють наше особисте життя. Години до сьмої вдається вдавати, що нікого немає вдома, потім прокидається Люда. Тобто
Я двічі-тричі на місяць їжджу додому до батьків, Оля завжди з розумінням до цього ставилася, але цього разу попросила взяти її з собою. А у нас містечко маленьке, багато знайомих можна зустріти. Мама не горить бажанням бачити чужу людину, вони з батьком хочуть посидіти зі мною, як за старих добрих часів, поговорити, обговорити різні сімейні питання. А Оля нам тільки заважати буде, тим більше, що у нас двокімнатна квартира
життєві історії 0
Мені 22 роки, навчаюсь в Києві, батьки живуть за 200 кілометрів. Тут познайомився із дівчиною, разом уже рік. Я двічі-тричі на місяць їжджу додому до батьків, Оля завжди
Так, у мене завжди гарні страви на обід і вечерю, порядок вдома, але на дружину неможливо дивитися. Таня довго не могла народити дитинку і вже боялася, що ніколи не стане матір’ю. Коли після санаторію Богданчик народився, дружина просто світилася від щастя і мало випускала малюка з рук. Волосся недоглянуте, манікюру немає, вдома в халаті, на вулиці – в спортивному костюмі. З нею і поговорити вже нема про що. Вже недовго до того, що я на інших жінок почну задивлятися
життєві історії 0
Так, у мене завжди гарні страви на обід і вечерю, порядок вдома, але на дружину неможливо дивитися! Таня довго не могла народити дитинку і вже боялася, що ніколи
Нас із чоловіком ніби зурочив хтось. Як розпочали спільне життя, так почалося. Я майже всю зарплату віддаю на аптеки, то одне, то інше. Ще й сусідів затопили. Нарвалися на дуже дорогий ремонт у 200 тисяч гривень. Чоловік сплачує аліменти на двох дітей від колишнього шлюбу. Заробляє добре, але від зарплати після вирахувань залишається небагато. Свого у нас нічого немає, тимчасово живемо у квартирі моєї бабусі
життєві історії 0
Нас із чоловіком ніби зурочив хтось. Як розпочали спільне життя, так почалося. Я майже всю зарплату віддаю на аптеки, то одне, то інше. З’їздити до фахівця в іншу

You cannot copy content of this page