– Треба було думати перш, ніж заводити дітей, – заявила мені мама. Вона вимагає, щоб ми їй платили за те, що вона посидить з онуками. А свекри сказали, що ще молоді і вони хочуть жити для себе. Я така на них ображена, всі плани полетіли шкереберть! Я вважаю, що і моя мама, і свекруха занадто високої про себе думки. Але ж мої батьки свого залишали нас з братом на бабусю. А ці, значить, не нажилися для себе! Коли почнуть ходити під себе, то я теж не буду їх мити
– Треба було думати перш, ніж заводити дітей, – заявила мені мама. Вона вимагає, щоб ми їй платили за те, що вона посидить з онуками. Моя мама заявила,
Я чекаю дитинку від свого майбутнього зятя і тепер не знаю, що робити. Мені скоро народжувати. Зараз полетить в мене каміння, але серцю не накажеш!.. Ось моя історія. Коли дочка була школяркою, ми з нею були наче дві сестри
Я чекаю дитинку від свого майбутнього зятя і тепер не знаю, що робити. Мені скоро народжувати. Зараз полетить в мене каміння, але серцю не накажеш!.. Ось моя історія.
Моя сетра Галина живе у такій розкоші! Я думала, що вона до мене прийде, вибачатися буде. Подарунків нормальних принесе. Але поки сестра цього не зробила. Вона мабуть, так і не зрозуміла, що я на неї сильно образилася. Як можна бути такою скнарою? А ще старша сестра, називається! Вона повинна мені допомагати по-справжньому, а вона – що? Кілограм бананів і кілограм яблук на тиждень моїм дітям купує і все. Як так можна? Мені цього ніколи не зрозуміти: кіт дорожчий за племінників, биточками харчується
Між мною і моєю сестрою Галиною дуже велика різниця. Цілих 15 років. Галя народилася у батьків пізно, мамі тоді було вже 32 роки. А мене вона народила в
Катерина Іванівна йшла за онукою абсолютно щаслива. Усмішка не сходила з її обличчя, очі сяяли. Причина була: вона нарешті придбала своє власне житло! Квартира була в новому будинку, простора, світла, хоч і однокімнатна. Квартиру відразу оформили на доньку, але це просто формальність: хіба мало що може трапитися.-  Бабуню, -прервала роздуми Аня, – а мама сказала, що тебе в будинок престарілих віддадуть. Бабусю, ти тільки не видавай мене, – попросила внучка.- Цю розмову мами з татом я підслухала
Катерина Іванівна йшла за онукою абсолютно щаслива. Усмішка не сходила з її обличчя, очі сяяли, а каблучки по тротуарній плитці стукали як в молодості. Причина була: вона нарешті
Батьки вже переходять всі межі, ніколи не думала, що так буду говорити про своїх маму й тата. То їм те, то їм се… Вже так втомили своїми проханнями, але як їм відмовити, щоб не образити? Постійно про щось просять.Чоловік і так на трьох роботах працює. Зате живемо у власній квартирі. Свого часу батьки на квартиру нам не додали, хоча у них були гроші. Та вони відправили мою молодшу сестру вчитися закордон. З дитиною теж не допомагають: мама сказала, що у неї своє особисте життя, вона не зобов’язана, вона втомлюється
Батьки вже переходять всі межі, ніколи не думала, що так буду говорити про своїх маму й тата. То їм те, то їм се… Вже так втомили своїми проханнями,
Хтось бере дітей з дитбудинку, а я вирішила забрати чужу бабусю з будинку престарілих. Друзі, знайомі, сусіди – ніхто мене не зрозумів, всі крутили пальцями біля скроні зі словами: “Зараз час важкий, а ти ще собі нахлібницю в будинок взяла!” Ось тільки ми ніяк не можемо зрозуміти, звідки у бабусі, якій вже йде восьмий десяток років, стільки енергії: встає о 6-й ранку кожен день, а прокидаємося ми під аромат свіжоспечених млинців
Хтось бере дітей з дитбудинку, а я вирішила забрати чужу бабусю з будинку престарілих. Друзі, знайомі, сусіди – ніхто мене не зрозумів, всі крутили пальцями біля скроні. Жоден
Мамі 83. Вона мені суне яблучка і каже, вибачаючись: “Вони не дуже гарні на вигляд, але дуже смачні! Ну і свої, без хімії, ти любиш яблучка…” Мама завжди буде нагадувати, щоб я тепло одяглася, не забула шапку вдягти, буде радити берегти себе і заспокоює мене, коли у мене не виходить навідуватися до них частіше. Відстань між нашими домівками всього 40 кілометрів
Моїй мамі нещодавно виповнилося 83. Вона дуже добра і турботлива жінка і, коли я до неї їжу, то вона завжди мені щось дає з собою взяти,чи то груші,
«Всіх пенсіонерів треба ввечері закривати вдома, щоб вони не заважали людям жити», – кричав чоловік у черзі. Цілий день я няньчилася з онукою. Коли діти повернулися з роботи, я віддала на їх піклування дитину, а сама швиденько вирушила додому, адже там кіт чекав свою вечерю. Було пів на сьому вечора і зайшла в супермаркет біля будинку. – – Чому мені доводиться чекати після робочого дня, поки ця руїна купить собі молока? Що вона робила цілий день?
«Всіх пенсіонерів треба ввечері закривати вдома, щоб вони не заважали людям жити», – кричав чоловік у черзі… Цілий день я няньчилася з онукою. Коли діти повернулися з роботи,
– Тату, мамо, знайомтеся, це мій хлопчик Діма. Ось, – Валя показала на здоровенного хлопця в тату, який тримав її за руку. – І скільки хлопчикові років? – якомога ввічливіше запитав тато. – Ну, що ви прямо, га?! Знайшли про що говорити у першу зустріч? Тату ніколи не бачили? Досить, тату! – Дійсно! А чого ми всі на ногах стоїмо? – схаменувся батько. – Накривай на стіл, мати, діставай з холодильника мою настояночку. Будемо за символи Дмитрові пити! Він нам зараз багато чого розповість!
– Тату, мамо, знайомтеся, це мій хлопчик. – Ось, – Валя показала на здоровенного хлопця в тату, який тримав її за руку. – Знайомтеся. Це мій хлопчик Діма.
Я зануда. Я завжди перевіряю чеки не відходячи від каси. -Пакет потрібен? – Ні. На касі в АТБ сьогодні працює нова дівчина. Оплачую продукти. Забираю чек. Першим пунктом стоїть пробитий пакет. Показую чек дівчині-касиру, та мовчки віддає непотрібний мені пакет. Ну не оформляти ж повернення через 2 гривні. Але не на ту напали
Я зануда. Я завжди перевіряю чеки не відходячи від каси. -Пакет потрібен? – Ні. На касі в АТБ сьогодні працює нова дівчина. Оплачую продукти. Забираю чек. Першим пунктом

You cannot copy content of this page