Мені вже 27, але принца на білому коні поки не зустріла, на відміну від сестер і подруг. Я добре ладнаю з дітками, тому сестри, а в мене їх троє, інколи цим користались, і залишали поняньчитись. Працюю я фрілансером, багато часу проводжу дома в телефоні чи комп’ютері. Останній тиждень до мене зачистила подруга, ніби як на чай. В Галі двоє дітей, які приходили з нею. І тільки недавно я дізналася про справжню причину цих візитів
Так дивно мені стало після прохання Галини. Мені вже 27, але принца на білому коні поки не зустріла, на відміну від сестер і подруг. Я добре ладнаю з
Від Віталіни я живу на сусідній вулиці. Ми подруги ще з дитинства, ходили в один клас. З цим “квапливим” життям останнім часом так рідко бачимось. Того дня я вирішила виправити ситуацію. Мені потрібно було в магазин, що знаходиться в її будинку. Поруч великий і красивий дитячий майданчик. З ним і пов’язана моя історія. До сьогодні трусить. Чому все так несправедливо?
Я надіюсь на цю людину все ж знайдеться управа. Від Віталіни я живу на сусідній вулиці. Ми подруги ще з дитинства, ходили в один клас. З цим “квапливим”
Ми з Анжелою з дитинства не були близькі, тому коли вона зателефонувала, і попросила в борг грошей, бо немає чим нагодувати дітей, я здивувалася. Я думаю вони вже у всіх назаймали, по другому колу соромно йти, і шукають нових спонсорів. А я такої “ведмежої послуги” робити їм не буду. Скоро буде пів року, як її Устим сидить дома, бо вантажник – робота не для нього
Я маю ці гроші, але допомагати рідній сестрі не збираюся. Ми з Анжелою з дитинства не були близькі, тому коли вона зателефонувала, і попросила в борг грошей, бо
Ми того дня великою компанією відпочивали на турбазі. Про відносини Андрія і Лілі, не говорив лише ледачий. Мало того, все це сталося “на очах” дружини. – Так, я пробачила, – сказала мені Марія, коли мова зайшла за її “вірного” чоловіка. – А як інакше? Всі чоловіки час від часу “наліво ходять”, і мій не виняток. Таке в нас життя – прощати! 
Я б так не змогла. Але біда в тому, що таких “Марій” у нас багато. Ми того дня великою компанією відпочивали на турбазі. Про відносини Андрія і Лілі,
Я одразу помітив, що Роман на роботі був у піднесеному настрої. На обідній перерві він покликав нас з Миколою в сторону, і запросив на новосілля. – Тільки дружин не забудьте. Обіцяю, буде весело! – Я по-доброму йому позаздрив: новобудова, не те, що ми з Настею, в старій розвалюсі час коротаємо. Робочі дні минули, і настала субота. Готувались до цього дня ми ретельно
Новосілля повинно було бути незабутнім. Я одразу помітив, що Роман на роботі був у піднесеному настрої. На обідній перерві він покликав нас з Миколою в сторону, і запросив
У нас з Андрієм троє діточок. Живемо в маленькому містечку на границі з Польщею. Довгий час ми орендували житло, та ось вже більше року, як ми добудували будинок. Звісно, роботи біля нього ще дуже багато, та своє є своє. В дітей є по кімнаті, простора кухня, хоч гуляй. І все б нічого. та недавно до чоловіка зателефонував знайомий. Тепер сидимо і думаємо, як все правильно йому пояснити
Коли бідували, ніхто й не згадував, а тут на тобі. У нас з Андрієм троє діточок. Живемо в маленькому містечку на границі з Польщею. Довгий час ми орендували
Іван гарно влився в родину Яни. Тещу мамою називав, часто допомагав їм, коли потрібно було. Яна ж до роботи сильно не спішила. – У мене діти. Їм потрібно більше часу приділяти. – Батьки що з однієї, що з другої сторони обурювалися. – Дочко, за що ж ти в старості жити будеш? Ні дня ж не пропрацювала. – А мене діти забезпечувати будуть, – відповідала гордо Яна
Чи то ледача Яна у всьому винна, чи Іван такий поганий був, годі й розібрати. Іван гарно влився в родину Яни. Тещу мамою називав, часто допомагав їм, коли
Уляна з нетерпінням чекала, коли її коханий Максим прийде з роботи. На вечерю жінка приготувала його улюблену страву: червоний борщ, до якого обов’язково повинне бути сальце та цибулька. Максим не забарився. – Давай швиденько до столу!, – приємним голосом покликала вона чоловіка на кухню. – Вже біжу. Тільки руки помию, і переодягнусь. – Думка, що “заскочила” в голову ніяк не давала спокою Уляні
Максим – другий чоловік Уляни. З першим вона – ох і жила. Не дай Бог нікому! Уляна з нетерпінням чекала, коли її коханий Максим прийде з роботи. На
Ярослава я дуже добре знаю, він син моєї подруги. Хороший хлопець, нічого не скажу. Йому двадцять недавно минуло. Зустрічається з дівчиною ще зі школи. Ліля на рік молодша за нього. Олі вона дуже сподобалася, не така як всі сучасні дівчата: скромна, роботяща. І ось недавно Ярослав повідомив, що хоче зробити пропозицію. Всі готувалися до весілля, поки одного дня Ярослав не прийшов зі сльозами до мами
Може і правильно зробив. Хто його знає, як там би в них все склалося. Ярослава я дуже добре знаю, він син моєї подруги. Хороший хлопець, нічого не скажу.
Микитка тоді пішов до першого класу. Ми прийшли, коли всі гості сиділи за столом. Бабусі та дідусі пишалися зовсім дорослим онуком. – Руслане, принеси ще два прибори, сказала наказовим тоном зовиця. Він ледве вже стояв на ногах від втоми, але по дорозі забавляючи дітей – пішов. Карина ж цілий вечір навіть не піднялася з дивану. То наминала, то в телефоні клацала. Вона ж гроші заробляє
Сором то який, мати таку зовицю. І що що працює, вона ж жінка – повинна. Микитка тоді пішов до першого класу. Ми прийшли, коли всі гості сиділи за

You cannot copy content of this page