– Єво, у мене для тебе є наречений, – оголосив батько під час недільного обіду. – Фермер Григорій, вдівець, не бідний, попросив у мене твою руку! – Татусю, будь ласка, я не хочу, – почала плакати Єва. – Він старий, і я його не люблю! – Старий, який старий… йому стільки ж, скільки мені, він чоловік повен сил! Потім все було як в тумані
Сьогодні нам це здається малоймовірним, але колись, шлюби, влаштовані батьками, були звичним явищем. Майно відігравало головну роль. Моя бабуся жила в такому союзі. Вона ретельно приховувала коротке кохання,
– Мамо, тату, це Орися, – Василь світився від щастя. Орися була красивою та приємною, ми гарно поспілкувались того дня. Поки вона з усмішкою не попросила попільничку. Мені було трохи ніяково. – Не гнівайся, Орисю, у нас дома не палять, – врятував ситуацію Іван. Але якщо дуже треба, я складу тобі компанію, але на балконі
Я завжди з нетерпінням чекала, коли мої сини приведуть в дім невісток. Я уявляла, що у мене будуть з ними дружні стосунки, і я точно не буду з
Я розуміла, що у дитини повинен бути батько. Аліменти також були б не зайвими. Не люблю жаліти себе, але ситуація справді безвихідна. Я не тільки через пару місяців стану мамою, а й припустити не можу, хто ж батько дитини. Може це кароокий Ігор, з яким я познайомилась на дні народженні в подруги? Або світловолосий Сергій, який проводжав мене після корпоративної вечірки? 
Я часто чула такі історії, що жінка довгий час не знала, що носить під серцем дитя, але ніколи не думала, що таке може трапитись зі мною… Я з
В якому віці краще відмовитися від шлюбу, адже велика ймовірність того, що він закінчиться розлукою
Весілля – це, безсумнівно, одне з найважливіших рішень у житті кожної людини, хоча – всупереч поширеній думці – не на все життя, про що свідчить зростання кількості розлучень
На початку все було схоже на казку. Заручини були несподіванкою. Артем зробив це в нашому улюбленому місці, традиційно cтав на коліно. Пізніше я побачила каблучку – витончену, ніжну з маленьким діамантиком. Я не сумніваючись сказала – так! Минув деякий час, і я випадково дізнаюсь, що у цієї каблучки є минуле, і не таке воно вже й кольорове
Мені дивно писати про це, але це питання не дає мені спокою вже довгий час. Я дуже щаслива, що доля звела мене з Артемом. Він дає мені відчуття
Після дзвінка я подивилася на телефон Богдана і побачила, що у нього встановлений цей додаток. Я була здивована, але не хотіла скандалити перед батьками. Я мовчала, поки ми не приїхали додому. Спочатку він був розлючений, потім намагався звинуватити мене, та в кінці здався, і сказав, що це для жарту, і всі його друзі так роблять
Коли я виходила заміж за Богдана, я не думала, що все може так повернутись. Так, Богдану завжди подобалися компанії жінок, і до того, як він почав зустрічатися зі мною,
Галинка вийшла заміж два роки тому, через рік вона стала матір’ю. Я дуже вдячна, що дочка подарувала мені онука, якого дуже люблю. Я розумію, що з появою малюка збільшились і витрати. Поки вони не можуть впоратись без мене, тому, що маю, даю їм, та дедалі більше я задумуюсь, чи не роблю я їм “ведмежу послугу”
Іноді у мене складається враження, що я занадто багато думаю про інших і зовсім забуваю про себе. Кожна мама хоче добра своїм дітям, але тут повинні бути обмеження.
Лише одна сестра старша за мене. Потім я народилася, і пішло-поїхало. Мама була вагітна ще сім разів, востаннє три роки тому. Всього в домі 11 людей, і різниця у віці у нас справді колосальна. Коли народився наймолодший Іванко, я закінчила школу, а найстарша Марічка вже була заміжня
Одного разу мені було соромно говорити про братів і сестер. Пам’ятаю, заздрила усім, хто був єдиною дитиною в сім’ї. Ні, я любила  і люблю своїх сестер і братів,
Я з’ясувала, що життя трохи “пошарпало” Романа. Рано пішла з життя мати, а тато одружився знову, коли йому було десять. Нова дружина батька поводилася з ним добре, поки не завагітніла. У дванадцять років Роман змушений був піти в інтернат
Софійка народилася буквально через два тижні після мого двадцятиріччя. Батько дитини просто зник з нашого життя. Він посилав аліменти, але ніколи не цікавився Софійкою. У мене на той
– Знаєш, Руслано, ми з татом подумали, – обережно втрутилася мама, – що є багато пар, які не можуть мати дітей. Ти повинна народити дитину, іншого варіанту немає. Але після того, ти негайно віддаш її на усиновлення. Я плакала, захищалася. Батьки були непохитні, і все було ними вже сплановано
Якщо ви думаєте, що дітей віддають на усиновлення лише малозабезпечені люди, то ви дуже помиляєтесь. Я з хорошої та багатої  сім’ї, але я це зробила. Того літа я

You cannot copy content of this page