olesya

– Борис такий син, як я дочка. Нехай також бере відповідальність за маму. Вона ж його на світ привела, – сказала Ліля, коли привезла свою не здорову маму,

– Захаре, ну доки ти будеш тягнути? Тобі вже 32, а дівчини досі немає! У селі вже гомонять, що я онуків не дочекаюся, – зітхнула я, ставлячи на

– Марусю, сходіть на кухню і долийте в глечик соку. Моя донечка хоче пити!, – зухвало сказала Марта, дочка мого знайомого, в якого я закохалася на схилі літ.

– Іване, Анна бачу прийшла з повним пакетом. Йди перевір, що вона там накупила на твою зарплату! Зуб даю, всякого непотрібного, – сказала свекруха, як тільки я переступила

— Орисю, ти розумiєш, що я вже не та?— промовила мама, сидячи на краєчку свого улюбленого крiсла. — Усе не так, як було. Нiби… якесь життя залишилось десь

Я стояла посеред їхнього коридору з величезною клітчастою сумкою. Важка, як мішок картоплі, але ж я старалась для них! Огірочки, помідори, аджика – все власноруч закрите. Я ж

– Аню, тільки не кажи, що ти п’ятого чекаєш? Скажи, що це жарт, бо зараз впаду. Тримай сумку, Вадиме, там огірочки і яйця зверху. Гляди, щоб не розбилися.

– Та ти моїй мамі ноги повинна цілувати. Якби не її вклад, ми б в однокімнатній тулилися, Тамаро! А ти вчепилася в ці документи. Ну і що, що

На заробітки в Англію я їхала з одною метою – заробити грошей, щоб нарешті стати мамою. Павло також поїхав, але в Чехію. Ми працювали заради єдиної цілі. Але

Я це на власні очі бачила. Свекруха швидше всіх з’їла, але зі столу не вставала. Всі дрібки, що були навколо її тарілки, вона так, розмовляючи і запудрюючи нам