olesya
Я не збираюся кожного дня готувати чоловіку їжу, бо це складно. А якщо чесно, то це пережитки минулого. Але Роман цього розуміти не хоче. – Ти жартуєш? Знову
Я хотів приємно здивувати бабусю на її день народження. Але, складаючи генеалогічне древо, я виявив те, від чого перехопило подих — Бабусю, а хто такий Захар? Чому його
– Діду, що ти тут теревениш зі всіма? Мама взагалі знає, де ти і з ким ти?, – сказала онучка Богдана з таким виразом обличчям, ніби щойно пів
– Мамо, чай будеш? – Олексій зайшов на кухню, обіймаючи мене однією рукою, а в другій тримав пакунок з печивом. – Валентина принесла трав’яний, каже, він корисніший. Я
Я відклала газету, яку принесла сусідка. Стаття була про невеличке село в горах, де продавався будинок за смішні гроші. Дім, що, як виявилося, мав погану славу. Декілька місяців
Я не знаю, який “милий” потягнув мене понюхати запах цих парфумів. Скоріш за все, була гарна упаковка, що і привернула мою увагу. Все було наче в тумані. Звук
– Іване, обов’язково пройди до дзеркала і подивися на себе! – сказала я до сина, коли той повернувся за мить після того, як вийшов з квартири, бо забув
В холодильнику хоч шаром коти, а вона в резинових рукавицях, миє після свят квартиру. Винесла ялинку, поперескладувала одяг, видраяла ванну. Ой, ну все, лиш би чоловіка не кормити.
Я приїхав до сестри і здивувався, оскільки в квартирі був зроблений свіжий ремонт і навіть деякі меблі були з магазину. – Чого ж ти не хвалишся, Світлано?, –
– Так, моя дочка живе не бідно, але все це завдяки мені і моєму бізнесу. Не думай, якщо ти одружишся на Маринці, то станеш власником всього цього добра!,