Головна

olesya

Мама чоловіка набрала кредитів, щоб прокормити дочку, непутьового зятя і трьох онуків, але перекрити не змогла і набігли відсотки. Ось Сергій і поїхав все виясняти. Зробив детальну роздруківку в банку, що й до чого. А за збігом обставин в нашого сина був день народження, і там виплив перевід і на мій рахунок. Мала я і читане і співане від чоловіка. – Я тобі мало грошей даю? Ти ще в мами просиш?
життєві історії 0
Мама чоловіка набрала кредитів, щоб прокормити дочку, непутьового зятя і трьох онуків, але перекрити не змогла і набігли відсотки. Ось Сергій і поїхав все виясняти. Зробив детальну роздруківку
Син з невісткою переїхали жити в трикімнатну квартиру в місті. Мене ж залишили в селі. Я просилася і не раз, щоб хоч мене до себе на зиму забирали, але діти сміються, думають, що я так жартую. Але мені не до жартів. Коли я їм потрібна була, то бабуся те, бабуся се. А тепер сиди бабка біля печі і молися. Невже в трикімнатній квартирі для мене б не знайшлося куточка?
життєві історії 0
Син з невісткою переїхали жити в трикімнатну квартиру в місті. Мене ж залишили в селі. Я просилася і не раз, щоб хоч мене до себе на зиму забирали,
У вісімдесятих це було! Прийшов Володя і каже: “Марусю, нас направляють в одне село, недалеко від районного центру. Будемо навчати дітей разом!” Яка ж то була радісна звістка. Нас тоді поселили у невеличкий будиночок в центрі села. Серед мальовничої природи і привітних людей ми почали жити і творити! Все складалось якнайкраще! Минали роки. Якби ж я тільки знала, яка на мене в цій місцині чекає старість. Сумно, дуже сумно!
життєві історії 0
Все життя своє віддала роботі! Майже 45 років. Чому тепер стала така непотрібна? Моя розповідь непроста, адже вже два роки не можу змиритись, відпустити те, як зі мною
До Олесі ми поїхала на хрестини їх з чоловіком синочка. Власне, там я і побачила всі свої подарунки для свекрухи, які обирала з любов’ю, як для себе. Але тоді я і слова не сказала. В голові в мене засів деякий план, як викрити свекрушеньку у її негарних вчинках по відношенні до мене. Ми ж колись жили всі під одним дахом, і я цю ледарку Олесю прекрасно знаю. Правда, для Ніни Миронівни вона – свята людина!
життєві історії 0
До Олесі ми поїхала на хрестини їх з чоловіком синочка. Власне, там я і побачила всі свої подарунки для свекрухи, які обирала з любов’ю, як для себе. Але
Ми дочці за свої гроші купили квартиру. Всієї суми не було, довелось кредит брати. Ось тому ми по документах і оформили її на чоловіка. Це ж нічого не міняє, нехай діти там живуть і що хочуть роблять. Але якщо Іринка зраділа, то Василь – ні. Зять відмовився в ту квартиру переїжджати. Каже, що ми будемо приходити до них, як до себе додому. Іринка вже на п’ятому місяці, є старша дитинка, а вони досі по орендованих мотаються! І через що? Через гонор?
життєві історії 0
Ми дочці за свої гроші купили квартиру. Всієї суми не було, довелось кредит брати. Ось тому ми по документах і оформили її на чоловіка. Це ж нічого не
Раз на місяць моя невістка робить генеральне прибирання, після якого нам цілий тиждень не можна – нічого. Вона як жандарм ходить по хаті і вистежує кожен наш крок. В цей час я почуваюсь, як мала дитина, яка завинила перед мамою. Я навіть боюсь щось готувати на кухні, чи взагалі їсти, щоб крихта не впала. Цей період надто важкий для мене, бо навіть закрадаються думки, щоб втекти назад у село
життєві історії 0
Моя невістка як поприбирає в хаті, то таке твориться, хоч стій, хоч падай. Насправді прибирає вона раз в місяць, а гонору, хоч відбавляй. Хоч і народилась я і
Ця ніч була нестерпною, я ледь встала зранку на роботу. Мій чоловік поїхав кудись ввечері на автівці, не сказавши ні слова. Тричі я телефонувала Роману, та він не відповідав на мій дзвінок. А потім: “ваш абонент зараз не в мережі”, і ціла ніч переживання. Навіть чай з мелісою мені не допоміг, та ще й свекруха зі своїми претензіями: Чому я його відпустила! Що я за жінка, що не знаю де є мій чоловік”. – Бери, сідай в машину, і їдь його шукати. – Та куди податися, я не знала. Вже під ранок прийшов… неприємна, звісно, була картина
життєві історії 0
У мого чоловіка є усе для нормального життя. Та він вибирає її – “біленьку”. Чому саме такі важкі часи ми переживаємо зараз, мені важко зрозуміти. Та як допомогти
За столом Лідія Петрівна почала жалітися, що їй важко і скучно одній, що вона хоче, щоб ми частіше навідувалися. І після її ще деяких нарікань я і сказала те, що було в мене на язику. – Будете нити, ми вас в дім пристарілих влаштуємо. Там, таких як ви, багато. Скучно точно не буде. – Ось свекруха і образилась. – А що я таке сказала? Я ж пожартувала, як і ви недавно з Данилком. – Вже кілька днів від Лідії Петрівни ні дзвінка ні повідомлення
життєві історії 0
І лише коли я сказала свекрусі в такому дусі, як вона звернулася до мого сина, свого онука, та зрозуміла, що справді була не права. Хоча, може й не
Після сьогоднішньої ситуації в магазині, я геть розкисла, всю ніч проплакала. Як Андрій міг так грубо зі мною повестись на очах у зовсім чужих людей, яким навіть ні до чого наші суперечки? Але йому байдуже було до моїх заплаканих очей. Він навіть намагався прогнати мене зі спальні, щоб не заважала йому спати. А всьому виною, на мою думку – вплив свекрухи, яка так і не змирилась з тим, що Андрій не лише її, а й мій чоловік!
життєві історії 0
Я вже давно втратила довіру до обіцянок мого чоловіка Андрія. Чому саме так все склалось в нашому житті? Адже Андрій колись таким не був. Можливо, десь є і
Після моїх аргументів чоловік задумався, але все рівно деякі гроші рідним таки переводив. А на Різдво ми приїхали в місто, де живуть і мої батьки і батьки Миколи. Чоловік подзвонив, сказав, що треба ж зустрітися, давно не бачилися. Але як мама, так і брат, знайшли тисячу причин придумати відмовки. В свекрухи голова два дні боліла, а брат їздив до тещі з тестем. А як вияснилось, вони Миколу бачити не хотіли, бо той їм гроші урізав
життєві історії 0
Чоловік перестав забезпечувати маму і рідного брата, а вони у всьому винять мене – законну дружину. Ми з Миколою стали на рушничок щастя три роки тому. На даний

You cannot copy content of this page