На самому весіллі сваха підійшла до молодят, щоб зробити фото. Але через п’ять хвилин моя Оленка похмуро сиділа без чоловіка. Сваха ж заполонила і сина і фотографа. І ось недавно з готовими альбомами моя дочка вся в сльозах приїхала до мене. Виявляється, сваха собі окремий замовила, де лише вона, наречений і сват де-не-де мелькав. Моя Оленка була на одній єдиній фотографії на передостанній сторінці, і то, фото настільки мале, що ледь розбереш, хто там і що
На самому весіллі сваха підійшла до молодят, щоб зробити фото. Але через п’ять хвилин моя Оленка похмуро сиділа без чоловіка. Сваха ж заполонила і сина і фотографа. І
Та я в цю квартиру всю душу вклала. Моя найкраща подруга вчиться на дизайнера, ось вона і “практикувалась” на цих квадратних метрах. Відразу ж скажу, що заходити в квартиру після роботи було одне задоволення. Всі ці полички мімішні, сучасні штори і тумби. І ось тепер я все це маю покинути напризволяще, бо в Артема змінилися плани. Вже який день я не знаходжу собі місця. Сльози так і линуть з моїх очей!
Та я в цю квартиру всю душу вклала. Моя найкраща подруга вчиться на дизайнера, ось вона і “практикувалась” на цих квадратних метрах. Відразу ж скажу, що заходити в
Сергій поїхав на заробітки, бо тих грошей ніколи не вистачало. І ось вже більше двох років, як він в Німеччині додому не повертався. Хоч як би важко не було, але я й не думала втягувати в це дітей. Та схоже в мого чоловіка інша думка. Після нашої з ним “бурі” Сергій подзвонив донці і наговорив все, що тільки думав. Після цього я застала Аню в сльозах і хоч все владналося, але осад лишився
Можливо ви знаєте ті пари, які поки разом, то мирно живуть, а як на відстані, так починається якась вакханалія. Ну якщо не знаєте, то я розкажу про свою
Поїхала я на два дні до свого похресника до столиці на день народження. Я, можна сказати, його друга мама. Моя сестра Юрасика без чоловіка виховувала. Нічого не скажу, гарно мене діти прийняли. Від прогулянок Києвом я ніг не чула. Але неприємним сюрпризом стало те, що коли я раненько на поїзд збиралася, то невістка навіть з ліжка не встала. Всім займався Юрчик. І каву приготував і сніданок, і київський торт з собою запакував. Тепер думаю, казати про ту ледачу невістку сестрі, чи змовчати!
Поїхала я на два дні до свого похресника до столиці на день народження. Я, можна сказати, його друга мама. Моя сестра Юрасика без чоловіка виховувала. Нічого не скажу,
Тетяна була двічі заміжня і мала трьох дітей. Мої батьки були проти таких стосунків, але я робив так, як підказувало серце. Я навіть пропонував всиновити всіх діток, але дружина відмовлялася. І лише коли нашому спільному сину виповнилося два рочки, я розкусив Таню. Треба було ще до шлюбу зв’язатися з її колишніми. Але я б і подумати не міг, як закінчиться наше “кохання”, і що все це далеко не випадковість!
Тетяна була двічі заміжня і мала трьох дітей. Мої батьки були проти таких стосунків, але я робив так, як підказувало серце. Я навіть пропонував всиновити всіх діток, але
Я гарую на двох роботах, щоб сім’ю всім необхідним забезпечити. Чоловік працює, але за копійки, а розвиватись – не його! І все б нічого, якби нещодавно свекруха не вирішила скинути на мене ще й господарку: кури, гуси і порося зверху. “Я вже в такому віці, що хочу відпочинку. Пенсію даремно не дають. Сил працювати в мене нема. Тепер ти всім керуєш”. Від цієї розмови в мене дух перехопило. Та я ж не конячка якась!
Я гарую на двох роботах, щоб сім’ю всім необхідним забезпечити. Чоловік працює, але за копійки, а розвиватись – не його! І все б нічого, якби нещодавно свекруха не
Ми вже всією сім’єю на порозі стояли, щоб до церкви на службу йти, як в дверях постала свекруха. “Чого ти всіх туди тягнеш? Я ніколи Олега в церкву не вела і нічого, нормальним виріс”, – сказала зухвало Світлана Миколаївна, а потім звернулася до Арсена. “А давай ми разом погуляємо, а потім я тобі іграшку куплю?”. Та ясно, що син вибрав “варіант” бабусі. Я такого варіанту подій не очікувала, тому стояла, як вкопана
Я з міста, та мій чоловік з села і попри це ми щасливі разом. Батьки Олега живуть в селі, хоча ми з ними не дуже підтримуємо спілкування. Моя
Син, дочка і ще інші родичі, скинулися на мій день народження і подарували вишиванку, про яку я давно мріяла. Але я впевнена, що коштує вона “копійки”, бо це не ручна робота, а машинна. Ми з чоловіком все життя відкладали, економили, щоб дітям помагати. І до машини дочки доклалися і до ремонту сина і навіть деякі меблі купили. І ось таку віддачу отримали. Навіть соромно комусь сказати. Червоними і чорними нитками… та я кольорову, веселу хотіла. Хай їм грець!
Син, дочка і ще інші родичі, скинулися на мій день народження і подарували вишиванку, про яку я давно мріяла. Але я впевнена, що коштує вона “копійки”, бо це
Прийшла невістка на кухню майже об одинадцятій годині. Я чесно думала, що Олена мені допоможе, але ні, Невістка собі спокійно сіла пити каву, ще й почала свої претензій пред’являти. “Галина Петрівна, а не могли б ви каструлями тихіше стукати, бо спати неможливо!?” – сказала моя невістка з докором. Я думала вже й собі щось сказати Олені, але та перебила і далі своє почала казати. “А, і ще зробіть там щось їсти майстрам, бо я нині на манікюр і вже запізнюся”. І тут я не витримала!
Ой, тепер це покоління таким лінивим стало і моя невістка тому не виключення. З чоловіком ми живемо в містечку, маємо власний дім і двох дітей. Старіша донька, Софія,
В той час, як Борис заробляв гроші, ми з чоловіком слідкували за ремонтом в його будинку. Він сам нас попросив все оплачувати. – Я коли повернуся з відрядження, все поверну до копійки! – І ось вже який час Борис в Україні, але гроші повертати він не збирався. Я недавно набралася сміливості і пішла до нього на розмову. Ви не повірите, але Борис здивовано спитав: “Які гроші?” А я ж готувалася і показала йому “зошит”
В той час, як Борис заробляв гроші, ми з чоловіком слідкували за ремонтом в його будинку. Він сам нас попросив все оплачувати. – Я коли повернуся з відрядження,

You cannot copy content of this page