Головна

olesya

Завжди Орися нам дорікає, що ми, не маючи даху над головою, роз’їжджаємо по Карпатах чи морях. “Так ви ніколи не наскладаєте потрібної суми”. Але якщо тоді я її слова близько серця не брала, бо все ж вона рідна сестра, то випадок, який недавно трапився, перевернув моє бачення щодо сестри. Хтось скаже, що це безневинний ролик з Тік Току, та я через нього проплакала не одну ніч. В голові закрадається думка, викреслити цю людину зі свого життя
життєві історії 0
Завжди Орися нам дорікає, що ми, не маючи даху над головою, роз’їжджаємо по Карпатах чи морях. “Так ви ніколи не наскладаєте потрібної суми”. Але якщо тоді я її
З села я ніколи не повертаюся з пустими руками. Мама і яєць зладує, і м’яса передасть, і городину. Але мама не може зрозуміти, що я все це собі можу купити в супер маркеті. На бензин мені йде в рази більше грошей. Свою дочку я до села не привчаю і стараюсь не везти. Не пригодиться їй то у житті. Та мама і тут мене дорікає. “Дівчина має вміти все, а чи пригодиться їй це у житті, це окрема тема для розмови”. Як їй пояснити, що від того села мене вже нудить?
життєві історії 0
З села я ніколи не повертаюся з пустими руками. Мама і яєць зладує, і м’яса передасть, і городину. Але мама не може зрозуміти, що я все це собі
Ми з чоловіком пів життя в цю хату душу вкладали, та коли син попросив нас перейти жити в літню кухню, ми погодилися. Скільки нам ще залишилось, а вони молоді нехай живуть, лиш би їм було добре і мир був у хаті. Я і припустити не могла, що через деякий час так сильно про це пожалію. Я нічого старшим дітям не розказувати, бо не хотіла між ними ворожнечі робити. Чоловік казав: “подорослішають вони, помудріють”. Та де там! А тепер, хоч вовком вий
життєві історії 0
Ми з чоловіком пів життя в цю хату душу вкладали, та коли син попросив нас перейти жити в літню кухню, ми погодилися. Скільки нам ще залишилось, а вони
На виписку онука я не пішла, сказала, що тиск мені скочив, на хрестинах в неділю також не з’явилася. Невістці я навіть не дзвонила, передала через сина, що погано почуваюся і не хочу заразити немовля. Має минути трохи часу, щоб я змирилася з появою п’ятого онука. Я ж до останнього надіялася, що доля подарує мені дівчинку. Нехай діти ображаються, нехай роблять що хочуть. Зараз стільки можливостей визначити стать дитинки, а вони все в сліпу зробили
життєві історії 0
Не пішла я ні на виписку, ні хрестини онука, і мала на це повне право! Може мене інші бабусі і засудять, але я вже не змогла приховувати своє
Недавно ми до церкви одягнуті у вишиванках йшли, так заведено у нас на свята. То моя невістка таке вчудила, що я мало з сорому, крізь землю не провалилася, як її побачила. Вона додумалась білу вишиванку підшити жовтою ниткою, бо їй там порвалось, а вона спішилась і не знайшла білої нитки. Та я кравчиня за професією, люди до мене несуть свої речі підшивати, ще подумають, що я з невісткою не в гарних відносинах. Чим тільки думала, хто його знає
життєві історії 0
На старості літ дочекалась, що ще маю вихованням чужої дитини займатись. Живу я з сином і невісткою. Вже рік минув з того часу, як мій син Андрій привів
Я ніяк не можу зрозуміти, чим керується чоловік, коли бере на себе роль “доброго поліцейського”, в той час, як я зі шкіри лізу, щоб в дочки було гарне майбутнє і щаслива доля. Остання “буря” з Андріяною закінчилася тим, що вона грюкнула дверима і сказала, що не хоче мати таку матір, як я. Ну не переймається Олег, що одного дня наша дочка в подолі принесе
життєві історії 0
Я ніяк не можу зрозуміти, чим керується чоловік, коли бере на себе роль “доброго поліцейського”, в той час, як я зі шкіри лізу, щоб в дочки було гарне
Я часто зідзвонююсь з дочкою по вайберу, оскільки вже більше двох років на заробітках в Німеччині. Аня в той час готувала собі обід і відкривши холодильник, витягнула звідти добрячий кусок червоної риби, але вона вже була зіпсута. Тут-то до мене і дійшло, що гроші, які я висилаю дружині, вона тринькає наліво і направо. Плюсом стало ще й те, що кредитна карточка набирала оборотів. Як привести Олю до тями, бо шкода мої праці на чужині?
життєві історії 0
Я часто зідзвонююсь з дочкою по вайберу, оскільки вже більше двох років на заробітках в Німеччині. Аня в той час готувала собі обід і відкривши холодильник, витягнула звідти
Перший мій чоловік поміняв в будинку дах. Другий, Юра, провів воду, поставив душ і пральку. Третій – поробив євроремонти, а четвертий – паркан кований кругом хати. У людей я частенько була на слуху, та мені байдуже. Коли я вийшла заміж за Олега, роботи для нього не було в домі, ось він і взявся за чарку. Прогнала я його до мами, а за трохи його до війська взяли. Та не довго він протримався… Я, як законна дружина, отримала виплати, але мама Олега каже, щоб я до копійки все віддала їм
життєві історії 0
Я, як законна дружина, отримала виплати, але мама Олега каже, щоб я до копійки все віддала їм. В мене склалася непроста ситуація в житті, тому вирішила розповісти вам,
А я ніби відчувала, що поки донька буде гнатися за красивим життям і машинами, життя проскочить повз неї. Всі її друзі вже давно заміжні і дітей до школи водять. А наша Оля тішиться, бо на машині їздить. Та тут плакати треба. Щоб в неї життя гарно склалося ми з чоловіком поїхали на заробітки. Все для Олі старалися. Я б ніколи й не подумала, що до такого дійде. Їй вже тридцятка стукнула, а розуму, певне, на шістнадцять
життєві історії 0
А я ніби відчувала, що поки донька буде гнатися за красивим життям і машинами, життя проскочить повз неї. Всі її друзі вже давно заміжні і дітей до школи
Дочка мені нераз дорікає, що моя господарка їй дуже дорого обходиться. То зерно для курей і гусей потрібно купити. То фірману, чи трактористу заплатити. То покропити від мушки, то від жука. То заростає – від зела, то привести додому, і це все кошти. – А ти потім тільки по сусідах все роздаєш за дякую. – Так, вони в цьому праві. Але як в селі жити і не тримати господарки? Тай городів купа, гріхом, щоб пустували без діла
життєві історії 0
Я не розумію чого та людина стільки робіт собі сама створює. Ось я сільська жіночка, давно вже як на пенсії, живу із дочкою і зятем, які виховують мені

You cannot copy content of this page