olesya
Ми з чоловіком живемо в трикімнатній квартирі, на яку важко свого часу працювали. І мене дивує позиція дочки. Вона впевнена, що ми повинні зробити дарчу, поки живі, на
Доброго дня, дорогі читачі! Пишу вперше свою історію, тому якщо що, вибачайте. Розповім коротко про себе. Я з дитячого будинку. Батьків я ніколи не бачила. Один раз до
Одного дня Володя прийшов до нас і попросив віддати йому всі гроші, які ми збирали вже довгий час. Я йому пояснила, що це на весілля. Та син наголосив,
Я народилася на саме свято Івана Хрестителя, 7 липня. Сьогодні мені виповнилося 70 років. Я зробила олів’є, салат з капусти, насмажила кабачків і зварила, вперше в цьому році,
Так вийшло, що мого чоловіка виховувала з чотирьох років бабуся. Вона досі є в нашому житті. Ми її дуже любимо і робимо її старість веселішою, як тільки можемо.
Моя кума замість того, щоб привітати з тридцятиріччям, наговорила мені, що я за сильно себе люблю, бо весь час з манікюром, зробленими бровами і без сивини на скронях.
Ось-ось і ми будемо відзначати свято Івана-Купала. Мені чомусь згадалось моє дитинство, таке ніжне і безтурботне і водночас дуже насичене… насичене різними традиціями. Мені 39 років, але як
Таня замовила в дитячій кімнаті дві піци, і ті з дорожчих, і сік, хоча там був і узвар, який в рази дешевший. Я вже мовчала, бо знала, що
П’ять років минуло з того часу, як відійшли у засвіти батьки. Ми з сестрою вже пенсіонерки. І я й подумати не могла, що в 63 роки буду “вигризати”
Недавно сусідська дівчинка зареєструвала мене у Instagram. Я то завжди від невістки чула, що вона там щось викладає, тішиться. Я відразу ж цю Анну поросила знайти мені Лілю.