Такі вареники я вперше спробувала у своєї подруги в Польщі. Ніколи не чула, щоб такі ж готували в нас в Україні. Мені так сподобався цей смак, що в осінню пору, в час гарбуза, ми лише їх і готуємо, і вам радимо! Оцінять найвибагливіші дегустатори!
Вареники з гарбузом. Як приготувати частування у двох варіантах, солодкому та солоному?
Гарбузові вареники – чудова ідея для холодної осінньої вечері. До того ж, ви можете розглядати цей варіант як альтернативу класичному смаку, який всі знають і цінують зрештою. Якщо ви любите вживати гарбуз кількома способами, обов’язково спробуйте також гарбузові вареники, адже їх можна приготувати як солодкими, так і солоними.
Осінню варто використовувати дари природи, зокрема гарбуз. За допомогою цього безцінного овоча ви можете приготувати безліч інтригуючих страв, які порадують навіть найвибагливіших дегустаторів.
Як ефективно і смачно приготувати гарбузові вареники? Відповідь чекає нижче.
Вареники з гарбузом – приготування тіста
Вам знадобиться:
3 склянки борошна;
склянка молока;
ложка вершкового масла;
яйце;
сіль.
Готуємо так:
Просіяти борошно і додати сіль і яйце. Нагрійте молоко та масло, а потім повільно додайте його до борошна. Вимішуйте тісто, поки тісто не стане однорідним. Відкладіть на пів години, накривши кришкою. Потім розділіть тісто на дві порції і розкачайте на два коржі.
Вареники з гарбузом – солодкий варіант
Вам знадобиться:
вода;
маленький гарбуз;
цукор;
кориця;
кілька гвоздик.
Готуємо так:
Почистіть гарбуз і наріжте кубиками. У каструлі закип’ятити воду з цукром та гвоздикою. Додайте кубики гарбуза в гарячу суміш і відваріть їх до м’якості. Потім процідіть і приступайте до ліплення наших вареників. У центр кожного коржа покладіть один-два кубика гарбуза. Покладіть вареники на злегка підсолену киплячу воду і почекайте, поки вони не спливуть – варіть їх близько 5 хвилин. Подавайте гарбузові вареники, посипавши їх коричним цукром.
Гарбузові вареники – солений варіант
Вам знадобиться:
середній гарбуз;
подрібнений зубчик часнику;
ложка тертого пармезану;
столова ложка густого йогурту;
ложка вершкового масла;
терта цедра лимона і апельсина;
сіль і перець;
мускатний горіх за смаком.
Готуємо так:
Помийте і почистіть гарбуз, а потім наріжте кубиками. Додайте туди сіль, перець і мускатний горіх разом з цедрою лимона і апельсина. Загорніть все в алюмінієву фольгу і випікайте в духовці, розігрітій до 150 ° C протягом години. Вийнявши його, трохи охолодити і злити на ситечку. Додайте часник, пармезан та йогурт – ретельно перемішайте фарш. Покладіть на вареничку трохи начинки, потім скріпіть краї разом і киньте в окріп. Після закипання готуйте ще 4 хвилини.
Смачного!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
Недавні записи
- Вже було назначено дату весілля, ми з Лесею вирішили побратися 25 листопада. І раптом батько запрошує мене в ресторан на вечерю, сказав, аби я прийшов сам для серйозної розмови. Виявляється, в моїй родині є таємниця. І як тепер бути – я не знаю. Батько хоче вписати його у спадок
- Коли всі гості розійшлися до мене на кухню зайшла свекруха і давай усіх наших друзів хвалити, а ось на мене “болото лити”. – Ти себе взагалі в сукні хоч іноді бачиш? Ти ж жінка! Та на Маринку любо глянути! – З того моменту зчинилась “буря”. Навіть не знаю, чим би все це закінчилось, якби не втрутився чоловік. Тепер Олена Василівна чекає від нас вибачень. – Ну-ну, побачимо ще, до кого ви звернетесь, коли потрібно буде з Вікусею посидіти!
- В неділю мама нас усіх запросила до себе на піцу. Ми сиділи, багато розмовляли, але згодом я помітила одну “цікавинку”. Річ у тім, що мама ставитися до моєї доньки так, як ставилася до мене в дитинстві. – Любі мої, ходіть сюди з книжечкою і по черзі покажете мені, як ви читаєте!, – сказала вона моїм племінникам. – Розумнички! Ви заслуговуєте на гарні подарунки від Миколайка, – сказала вона їм. А моєї Емілії для неї ніби й не існувало, хоча в тої чимало талантів!
- Коли чоловік вже був лежачий, наша дочка єдине чим допомогла, так це купила ортопедичний матрац. При першій же можливості Леся наголошувала на його ціні. Грошима на лікування скидалися всі, окрім рідних дітей, але я мовчала. І ось вже який час, як мого Гриші не стало. Матрац цей чищенню не піддавався, тому я його відправила на горище. І ось коли я Лесі пожалілася на спину, та мені сказала його зняти і лягати спати. Певне таких дітей, як в мене, ні в кого нема. Сльози так і линуть через обіду!
- Поки мама ходила з Дмитром Павловичем на каву, чи в театр і кожен платив сам за себе, я була спокійна. Але місяць тому моя майже сімдесятилітня мама вмовила “коханого” поїхати на екскурсію до Польщі. Той грошей не мав, і мама не придумала нічого кращого, ніж оплатити тур самостійно. Брат просто сміється, і каже дати мамі спокій, але я бачу, як той чоловік її просто використовує. Коли вона залишиться без копійки, хто її доглядатиме?