Такий смачний сирник я вперше спробувала цього року на Великдень. Так сталося, що святкувала я це свято не дома, а у найкращої подруги на Заході України. Мені навіть важко описати цей смак, бо це щось таке, чого я ніколи раніше не куштувала! Ділюсь з дозволу господині рецептом
Ну дуже смачно!
Вам знадобиться:
Для тіста:
Борошно – 250 г.
Розпушувач – 10 г.
Яйце – 1 штука.
Масло – 150 г.
Цукор – 50 г.
Ванілін – 0,5 г.
Для макового прошарку:
Мак – 200 г.
Родзинки – 100 г.
Ром або лікер – 2 ст.л.
Цукор – 125 г.
Цедра – ½ лимона.
Масло – 50 г.
Молоко – 125 мл.
Для сирної маси:
Сир – 400 г.
Цукор – 125 г.
Яйця – 2 штуки.
Сік лимона – 2 ст.л.
Крохмаль – 2 ст.л.
Готуємо так:
Родзинки промиваємо та заливаємо ромом або лікером.
До просіяного борошна додаємо ванілін та розпушувач, добре перемішати. Додаємо яйце та м’яке
масло. Добре розтираємо масу за допомогою виделки, потім швидко руками зліплюємо тісто в кулю.
Відправляємо тісто на 30-40 хвилин в холодильник.
Приготуємо макову масу. На плиту ставимо каструльку з молоком, висипаємо цукор, помішуючи
нагріваємо до повного розчинення цукру. У гарячий молочний сироп висипаємо мак, можна трішки
його прокип’ятити. Знімаємо з вогню та щільно накриваємо кришкою. Дати трохи постояти, щоб мак
запарився.
До маку додаємо розмочені родзинки, цедру лимона та масло. Добре вимішуємо, залишаємо до
повного охолодження та відправляємо в холодильник.
Сир протираємо через сито, додаємо яйця, цукор, крохмаль, сік лимона. Все добре перемішуємо. Виймаємо з холодильника тісто, даємо йому трішки “зігрітися”, щоб зручно було його розкачувати.
Трішки розкачати тісто качалкою, викласти його в форму та рівномірно розподілити руками, не забуваємо формувати бортики. Наколюємо тісто виделкою. Ставимо в розігріту до 180 градусів духовку на 10-15 хвилин.
Випікати потрібно до такого стану, щоб тісто встигло надутися, але ще не зарум’янилося.
Виймаємо корж та викладаємо зверху маковий шар. Потім виливаємо та рівномірно розподіляємо по всій поверхні сирну масу. Випікаємо при температурі 160 градусів до утворення рум’яної скоринки
Охолоджуємо сирник, не виймаючи з форми. Далі ставимо сирник на кілька годин в холодильник і лише після цього розрізаємо на порційні шматочки і подаємо до столу.
Смачного, друзі!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини