Такий суп ви точно ще не їли! Яскравий, красивий і смачний! А який він ситний і ароматний. До того ж суп з індичкою і овочами можна приготувати не тільки вдома, а й на природі.
Зараз час перших пікніків, не втрачайте момент відпочити всією сім’єю на природі.
Необхідні продукти: індичка (філе) – 500 г, помідори – 2 шт., кабачок (середній) – 1 шт., морква – 1 шт., цибуля – 1 шт., перець болгарський – 1-2 шт., селера стеблова – 2 шт., часник – 3 зубчики, квасоля консервована – 1 банка (400 г), петрушка свіжа, сіль за смаком, перець чорний мелений – за смаком, чебрець сушений – 0,5 ч. л., м’ята сушена – 0,5 ч. л., цукор – 1 ч. л., паприка мелена – 1 ч. л., олія соняшникова – 3 ст. л., масло вершкове – 30 г. вода гаряча – 1 літр
Покроковий процес приготування:
Для приготування цього супу нарізаємо всі овочі кубиком, а саме цибулю, моркву, кабачок, селеру, болгарський перець і помідори. Беремо індичку і також нарізаємо кубиком, але вже побільше. Замість індички можна взяти і курку.
У каструлю наливаємо олію і кладемо невеликий шматочок вершкового масла (30 г). Розігріваємо обидва види і викладаємо шматочки індички. Обсмажуємо її 2-3 хвилини до легкої рум’яної скоринки.
Далі до індички додаємо нарізані кубиком цибулю і моркву, і 3 зубчики часнику, пропущеного через прес. Перемішуємо і обсмажуємо їх з м’ясом 3-4 хвилини.
Тепер висипаємо селеру, болгарський перець і кабачок. Обсмажуємо, помішуючи ще 3-4 хвилини. Потім додаємо помідори і квасолю (проціджену), тушкуємо ще 2-3 хвилини.
Відкрила для себе новий рецепт супу: і вдома варю, і на природі в казані
Квасолю для цього супу я беру консервовану – так швидше і в ній більше крохмалю для «затягування» супу, щоб він був густіший. Але можна взяти і суху квасолю, тоді її потрібно буде замочити на ніч у холодній воді і попередньо відварити до готовності.
Далі додаємо спеції – сіль, чорний мелений перець – їх кладіть за смаком, також всипаємо 0,5 ч.л. чебрецю, 0,5 ч.л. сушеної м’яти і за бажанням 1 ч.л. цукру.
Якщо в страві є томатна паста або свіжі помідори, для збалансованого смаку я завжди додаю трохи цукру. І вливаємо 1 літр гарячої води, так як суп-гуляш я води багато не додаю, але ви регулюйте густоту на свій смак. Відкрила для себе новий рецепт супу: і вдома варю, і на природі в казані
Обов’язково для яскравості кольору всипаємо 1 ч.л. меленої паприки, перемішуємо, доводимо до кипіння, пробуємо на смак і, якщо потрібно підсолюємо. Проварюємо суп протягом 3-4 хвилин. За хвилину до готовності додаємо подрібнену зелень (у мене петрушка).
Відкрила для себе новий рецепт супу: і вдома варю, і на природі в казані Суп-гуляш готовий, вимикаємо вогонь, накриваємо кришкою і даємо настоятися 10-15 хвилин.
Ароматний, густий суп з індичкою і овочами за смаком схожий на шурпу. Пробуйте приготувати, впевнена, що вам сподобається!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Людмила Іванівна після нашого з Михайлом весілля вела свій контроль виключно через сина. Мене вона сильно не чіпала. Особливо це було помітно, коли на світ з’явився наш синок Тимур. Але після того, що витворила свекруха, я боюся любої тіні, коли гуляю коляскою в парку чи на вулицях. Я була в подиві. Старша жінка, і щоб на таке піти!
- Цього місяця Світлана повідомила мені, що розлучається. Я хотіла їй допомогти. Я запросила дочку на обід, сподіваючись, що вона зможе довіритися мені й відчує полегшення. Я хотіла її втішити. Але вона, здається, зовсім не чекала від мене допомоги. – Зі мною все добре. Я не розумію, чому ти продовжуєш так зі мною поводитися, – сказала вона мені ображено
- Я була при надії, а грошей на оренду не було, тому ми й переїхали жити до свекрухи. В той час, як лікарі просили берегтися, Ірина Степанівна повторювала, що цікавий стан не недуга. А коли дізналася, що в день “Х” чоловік буде поруч зі мною, взагалі з котушок злетіла. – Хто таке чоловіку показує? Це ж зовсім без розуму треба бути!
- Діти росли, батьки чоловіка їх нормально виховували. Але з якого дива нам взагалі там жити? Вона давно вже в оренді і з неї нам щомісяця капає непогана сума, яку не соромно витратити на якісь свої цілі. А будинок, це будинок. Його ми будували для себе. Він чудово підійшов би навіть для нас п’ятьох і навіть зять би не почував себе там утисненим. Свати як води до рота набрали. Ми купили м’яса для шашликів, закусок, гарно облаштували двір
- Виникло серйозне непорозуміння з дочкою. Скільки можна! Так, мені 67, я збираюся заміж, виселити квартирантів зі своєї квартири та переїжджати туди з Романом. Я виконую обов’язки домробітниці та няні і при цьому не отримую жодної віддачі натомість