fbpx

Тільки не кажіть, що сама винна! Я це й так розумію! Порадьте, як бути? Як повернути все назад, не втративши обличчя? Чоловік і не думає на повертати!

Пішла з дитиною до мами, а чоловік і не думає повертати.

– Тільки не кажіть, що сама винна! – плаче сестричка моєї знайомої. – Я це й так розумію! Порадьте, як бути? Як повернути все назад, не втративши обличчя?

Кілька років тому сестричка вийшла заміж. Спочатку домовилися, що житимуть молоді зі свекрухою. У свекрухи трикімнатна квартира, окрім сина, нікого.

– Я вам дві кімнати віддам! – говорила свекруха. – Люди ми розумні, виховані, мабуть, уживемося.

– З’їхати ніколи не пізно! – Сказав чоловік, на той момент ще майбутній. – Давай спробуємо пожити із мамою. Ну якщо вже виявиться зовсім ніяк – винаймемо квартиру.

На тому й вирішили. Проте на практиці, звичайно, виявилося, що спільне проживання – не така вже й проста і легка штука. Обидві сторони чесно намагалися, але виходило все гірше і гірше. Претензії накопичувалися, іноді прориваючись негарними скандалами, які ставали дедалі частіше.

– Ти обіцяв, що якщо буде “зовсім ніяк”, знімемо квартиру і з’їдемо! – у сльозах дорікала чоловікові молода дружина.

— Ну, це хіба «ніяк»? – поблажливо посміхався чоловік. – Якщо через такі дрібниці збирати валізу і йти, то я не знаю.

Через рік після весілля молода дружина пішла в декрет, через певний час народила доньку.

Приблизно в цей же час свекруху звільнили з роботи, а з пошуком нової вийшла затримка – жінка передпенсійного віку виявилася у роботодавців не на розхват. Свекруха і невістка цілодобово сиділи вдома, піти нікуди було ні тій, ні іншій. Атмосфера розжарилася. Чоловік тільки відмахувався і морщився, єдиний годувальник великої родини.

– Куди ми зараз поїдемо? А мати? Вона зараз без зарплати. Кинути її, чи що? Я не зможу! Знімати квартиру та ще жити на два будинки – ми не потягнемо. Ось знайде мама роботу, тоді подивимося.

Як і слід було очікувати, якось настав момент, коли терпець молодої дружини скінчився. Вона зібрала дитину та поїхала до своєї мами, висунувши чоловікові умову, що у квартиру свекрухи вона більше ні ногою. Мовляв, якщо молодому чоловікові дорога сім’я, то нехай він щось вирішує. Малося на увазі, звичайно, що сім’я чоловікові дорога і він, побачивши таке, тут же кинеться щось робити.

Однак, як ви розумієте, не тут-то було. З моменту історичного переїзду дружини до мами минуло вже три місяці, а молодий тато і не думає. Він живе зі своєю мамою, вечорами спілкується з сім’єю по телефону, у вихідні приходить у гості до дитини та дружини.

Шлюб переріс у гостьовий. Чоловік нагодований, люблячий у двох будинках. Чоловікові з усіх боків добре. Свекрусі, мабуть, теж непогано. Вона нічого не втратила. А дружина тепер кусає лікті.

Ситуація її не влаштовує докорінно. Чоловік любить, хоч він, звичайно і неправий, але серцю не накажеш.

– А що ти від мене хочеш, ти сама пішла! – каже чоловік. – Повертайся!

Знімати квартиру чоловік, мабуть, не буде і не хоче. Дівчина у декреті, так що зняти квартиру сама не зможе. Чи є у дівчини шанси, повернути все назад?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page