Все ближче новорічні й різдвяні свята, і я хочу запропонувати вам чудовий рецепт сирного «Штоллену», який ось вже кілька років на нашому святковому столі. І дітки, й дорослі, і гості від нього в захваті. Дуже смачна, ароматна випічка, не складна у приготуванні.
Виходить з такої кількості складових два великих, або три малих штоллена.
Складові:
Тісто:
Борошно – близько 600 г
Розпушувач -1 пакетик (15 г) або 1.5 (10 г)
Цукор – 200 г (беру коричневий)
Мигдальне борошно – 4 ст. л. ( або перемелений мигдаль)
Сир – 300 г (без грудочок, як густа сметана)
Масло 82,5% – 250 г ( не маргарин)
Мигдаль, або інші горіхи – 150 г
Цукати -100 г
Яйця – 2 шт
Цедра 1/2 апельсина, пів лимона
Куркума -1/2 ч. л.
Кориця ½ ч. л.
Коріандр, гвоздика – ½ ч. л.
Мускатний горіх – ½ ч. л.
Кардамон – ½ ч. л.
Ванільний цукор -10 г пакетик
Мигдальне борошно (або дрібно перемелений в блендері мигдаль) – 3-4 ст.л (з гіркою)
Сухофрукти – 500 гр
Алкоголь для фруктів – ром або коньяк- 200 мл (брала «Лімончело»+ коньяк)
Прянощі можна за смаком дати ті, які любите (можна суміш для пряників)
Як мінімум за день до приготування (а краще за кілька днів) замочити в алкоголі сухофрукти (я використовую суміш – темні і світлі родзинки, вишня, журавлина, цукати): вимити, скласти в банку, залити алкоголем, соком з 1 апельсина, закрити кришкою і прибрати в холод.
Сир збити погружним бленлером до однорідності.
Отже почнемо:
Масло кімнатної температури збити з цукром, додати прянощі, куркуму, цедру, сіль – перемішати, додати яйця – збити 1 хвилину, додати сир, мигдалеве борошно – все розмішати, поступово додати просіяне борошно з розпушувачем і замісити м’яке тісто, додати сухофрукти, горіхи.
Стіл підсипати борошном, добре вмішати сухофрукти в тісто, якщо потрібно, то додаємо борошно.
Тісто повинне бути м’яке та еластичне, не забите мукою.
Розділити тісто на 2 або 3 частини (краще на три, вони акуратніші виходять).
Формувати можна двома методами:
Формуємо руками, тісто м’яке.
1. В прямокутник (овал), зробити поглиблення, відступити на 1/3 частину від краю, накрити меншу частину на більшу, надати форму штоллена.
2) В прямокутний овал (приблизно 29 на 19 см) відступити від краю 6 см, зробити поглиблення, до середини звернути меншу частину, а за тим більшу до середини (як ніби пеленати).
Викласти на деко з пергаментом (я роблю такі формочки – ободок з пергаменту, щоб сильно не розпливалися штоллени, складаю в 2 рази пергамент, закріпляю степлером по діаметру штоллена.
Випікати близько години в заздалегідь розігрітій до 180 градусів духовці, перевіряти готовність на суху шпажку.
Готові, ще гарячі штоллени рясно змастити розтопленим вершковим маслом і посипати товстим шаром цукрової пудри декілька раз (я змащую маслом, зовсім трішки посипаю пудрою, знову маслом і тоді щедро посипаю пудрою) так добре тримається пудра.
Зберігаються добре, потрібно спочатку в декілька раз у пергамент загорнути, потім декілька раз у фольгу, я зберігаю в коробці на балконі.
Обов’язково дайте мигдальні муку, зробіть самі у кавомолці -так найкраще!
А кого є лікер лімончелло, обов’язково спробуйте замочити сухофрукти в ньому, це дуже смачно, аромат неймовірний, не жалійте сухофруктів, а горіхи – на смак.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини