Ви ніколи не захочете звичайних печених баклажанів, спробувавши приготувати хоч раз ось такі.
Я їх навичалася готувати на Західній Україні, рецепом зі мною поділилася сестра моєї свекрухи, у якої ми прожили кілька місяців.
Такі баклажани готуються з фаршем, спеціями, томатами та пармезаном
Інгредієнти: баклажан – 1 шт., оливкова олія, сіль, перець.
Для начинки: цибуля – 50 г, часник – 20 г, фарш будь-який – 100 г, томати – 50–100 г, сіль, перець.
Для топінаду: оливки зелені без кісточки – 100 г, волоський горіх – 50 г, пармезан – 50 г, оливкова олія – 75 г, базилік – 10 г, сіль, перець.
Баклажани розрізати навпіл, зробити прорізи у вигляді квадратів, додати олію, спеції.
Поставити баклажани у духовку. Дрібно подрібнені цибулю та часник змішати на сковороді з фаршем, додати туди ж томати, сіль, спеції.
Окремо у блендері змішати інгредієнти для топінаду.
Дістати баклажани з духовки, покласти на них фарш, топінад та пармезан. Поставити назад у духовку.
Додаємо трохи любові та пританцьовок біля плити – і готово!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел.
Недавні записи
- Ми з Ігорем були щасливі, жили, як усі. Ігор казав, що це лише «свято на показуху для рідні» і він до нього серйозно не ставиться. І ось одного разу, після шести прожитих разом років, він розповів мені свій секрет
- Сваха моя має дачу, а то сезон копання картоплі і консервації. Ясне діло, що їй не до онуків. Ось вона й подзвонила мені, щоб пожалітися. Як мені за дочку соромно було, ви й уявити не можете. “Як не будете з онуками у вихідні сидіти, я вам забороню з ними бачитися”, – сказала їй Уляна. А окрім всього в мене в неділю день народження, а Уляна проти, щоб свекруха і вона за одним столом сиділи
- Півроку тому я розлучилася. І тепер зустрічаюся з рідним братом колишнього чоловіка. І колишня свекруха знову може стати діючою. У нього була своя квартира, непогана робота, а ще він на 5 років за мене старший. Ну й що, що особливо не любила. Що ж ти раніше мовчала, коли твій син покинув мене саму. І взагалі, це якось не по-божому і грішно. На що я їй відповіла, що, звичайно ж, розповім її онуку, коли він підросте
- Коли я побачила ціну на гелі для душу невістки, яку вона випадково залишила, – то ввечері влаштувала з нею серйозну розмову і попросила плати за квартиру або зʼїзджати. Поки мій син боронить Україну, у неї пляшечка в душі за 1000 гривень!
- Ми з чоловіком важко працювали, аби і доньці хватило на життя і нам залишалося. Звісно, не легка це задача. Навіть прийшлося зайняти гроші аби оплати навчання. Та схоже це все були дрібниці. Того літа на Львів прилетіло від “сусідів”. Біда сталася біля гуртожитку доньки. На щастя, то були канікули і все обійшлося, якщо так можна сказати. Єдине, що з поганого сталося, це повилітали вікна. Гроші на ті вінка збирали, обіцяли поставити до 30 вересня. Але є одне “але”