Я вважаю себе хорошою господинею і завжди намагаюся догодити своїм домашнім, якщо вони просять мене щось для них приготувати. Вони до цього звикли і навіть, буває, вередують.
Ось і чоловік недавно попросив приготувати йому на сніданок пиріжки. І немає б він сказав про це ввечері – немає, з самого ранку, збираючись на роботу. Але у мене, на щастя, є дуже швидкий рецепт пиріжків, тим більше, що вчора я готувала картопляне пюре, і про начинку турбуватися не довелося.
Спочатку я взяла 200 мл кефіру жирністю 3,2 відсотка, налила його в миску, де буду місити тісто, трохи підігріла в мікрохвильовці. Він повинен вийти теплим, але не гарячим: близько 37 градусів.
Потім додала в теплий кефір по невеликій щіпці солі, цукру і соди. Перемішую, щоб кислота в кефірі прореагувала з содою і засичала.
Влила дві столові ложки рослинної олії. Насипала 5 столових ложок просіяного борошна – це половина необхідної кількості. Замісила тісто. Продовжуючи додавати борошно, вимісити тісто і скачала в кулю.
Готове тісто повинно вийти м’яким, ніжним. Воно трохи липне до рук. Тепер займемося начинкою. У 200 г картопляного пюре я додала по чайній ложці сушеного часнику, петрушки і половинку ложки меленої паприки. Ретельно перемішала.
Тісто розділила на кульки розміром з куряче яйце, не більше. Руками, без допомоги скалки, розім’яти кульку в млинець. Поклала на кожен коржик начинку.
Защипати краї, щоб вийшов пиріг. Тепер потрібно розігріти на сковороді дві столові ложки рослинної олії і підсмажити пиріжки 2-3 хвилини з кожного боку.
Потім закрити кришкою, потримати на повільному вогні ще хвилини дві, щоб зчепилося тісто. Подавала до столу зі сметаною і свіжою петрушкою. Чоловік був дуже задоволений, а радості дітей не було меж.
Це дуже швидкий спосіб приготувати обід, якщо ви зголодніли, а часу на кулінарні шедеври у вас немає. Пиріжки виходять невеликими, з тонким тестом, рум’яною скоринкою, так і просяться в рот!
Додам ще кілька порад. Довіряйте своїм відчуттям, не бійтеся експериментувати. Якщо вам здається, що тісто ще занадто липке, можна додати ще трохи борошна, але не робити його занадто крутим – так пиріжки вийдуть Клеклі і несмачними. Або з самого початку додайте побільше олії – не дві, а 3-4 ложки, для тесту це не так вже й багато.
Для подачі на стіл можна використовувати не тільки сметану, але і будь-який соус, який вам подобається – цезар, тартар, сирний, барбекю. Деякі просто люблять змішати кетчуп з майонезом або використовувати їх окремо. Тут все залежить від особистих переваг.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
Недавні записи
- З Італії я повернулася о 6 годині ранку. Чемодани тихенько залишила в коридорі, лише витягла новенький багряний халат. В мене було змішане передчуття. З одного боку щастя, що ось-ось я побачу кохану людину, а з іншого – його реакція, адже Андрій постійно наголошував, що повертатись ще рано. – За що ми жити будемо? Все дорожчає! – Але за дверима мене чекав сюрприз. Його слова: – Все не так, як ти зрозуміла, – ніби довгим тунелем доходили до моєї голови
- Ми взяли деякі іграшки і направились на майданчик. Через деякий час туди прийшли хлопці, ну на вигляд так 9-10 років. І ось вони вирішили, що вже готові до “дорослих” балачок. Я раз пропустила крізь віха, другий, а на третій попросила “прикусити язика”. Як не як, а це дитячий майданчик, а не клуб. Дома я це все розказала дочці, а вона сказала, що робити зауваження чужим дітям я не мала права
- Я нічого не розуміла, поки раптом на одній сімейній зустрічі зі свахою не почула, що я, напевно, не хотіла відпускати свого сина “під вінець” з її донькою, тому що кожна мати хлопчика не хоче відпускати сина. І тут всі пазли зійшлися. Я стала згадувати відношення сестер і самої невістки до батьків і до мене в тому числі. Одного дня я таки не стрималася, і все “вилила” сину. Мені втрачати нічого
- В рідної сестри Івана день народження. Вона замовила невеличке свято в ресторані на другий день “Зелених свят” – Трійці. Я ж нічого такого нового, щоб одягнути, не мала, тому й купила собі красиву літню сукню. Ввечері приміряла, похвалилася чоловіку, а він мене висварив, що я на непотріб гроші його тринькаю. – А ця сукня, що ти на новий рік купляла, що, не підходить? – Чоловік не полінувався і витягнув її з шафи
- В неділю до нас завітала після церкви свекруха, і за бокалом “червоненького” вона мені зізналася, що ця квартира насправді її, а ми, особливо я, тут просто гості. Я ледь не стерпла, і якщо чесно, навіть не відразу повірила в її слова. Але тепер мене турбує інше, як вона збирається компенсувати те, що я свої гроші вкладала в ремонт