Завжди готувала котлети за одним і тим же класичним рецептом, поки не приїхала до подруги в Одесу. Дівчатка, скільки живу, та такої смакоти, ще не куштувала. Цей рецепт вартує того, щоб його приготували на кожній кухні.
Одеські курячі котлети «Фіфті-фіфті»
Фногредієнти
1 кг. філе курячого
1 цибулина
0,5 батона
500 мл. молока
80-100 гр. цибульки зеленої
80-100 гр. кропу
80-100 гр. петрушки
80-100 гр. кінзи
рослинна олія
сіль
перець
Зріжте з хліба скоринки і замочіть їх в молоці на деякий час.
Куряче м’ясо (філе стегна або гомілки) перетворіть м’ясорубці у фарш. Слідом перемеліть віджатий від молока хліб.
Ріпчасту цибулю наріжте дрібними кубиками і відправте до м’яса і хліба.
Листочки кропу, петрушки і кінзи відокремте від грубих стебел і дрібно нарубайте ножем. Наріжте зелену цибулю.
Додайте зелень в фарш, посоліть, поперчіть і вимішайте його руками протягом 10 хвилин. А потім відбийте фарш як слід, кидаючи його на поверхню столу, щоб м’ясо «задихало».
Чим довше будете кидати, тим пишніші будуть котлети.
Зліпити мокрими руками котлети і обсмажити з двох сторін на середньому вогні на рослинній олії. Потім поставте в заздалегідь розігріту духовку хвилин на 10 при 180 С.
Смачного!
Недавні записи
- Містечко у нас невелике, всі знають одне одного. Я не заміжня, мені 26 років. Молодий чоловік років тридцяти. У симпатичному коричневому піджаку. Соромитися я не стала. Кавалер замовив собі якийсь коктейльчик і цілив його протягом усього вечора. Я ж попросила у офіціанта шашлик, гарнір, тарілку морепродуктів та морозиво. Погляд мого Олега з розслаблено закоханого став тривожним
- Три роки тому від мене пішов до іншої чоловік. Я з двома дітьми відмовилася від аліментів але залишилася в квартирі свекрухи. В цьому ж будинку живе нездоровий старший брат колишнього чоловіка. Вчора прийшла Антоніна Василівна. Або я зголошуся на її умову, або збираю з дітьми речі
- Що я тільки не робила, під яким приводом не старалася завести розмову, дочка мене навіть слухати не хоче. Анна переконана в тому, що сходивши до РАЦСу з іншим чоловіком я зрадила батька. Але ж я не можу все життя носити чорну хустину. Лише старша дочка знайшла до Анни доріжку, після чого все розповіла мені. Боюсь, добром це не закінчиться
- І тоді мама покликала нас з братом на серйозну розмову. Вона змогла сплатити собі дорогу, а решту поділила між нами з братом. І поїхала на роки доглядати старих синьйорів. Наступного дня після того, як я дізналася, що чекаю дитину, мама оголосила нам з братом про те, що вирішила повертатися. Квитки вже куплені, тож чекайте, діти дорогі. І це була хороша ідея, що я не взяла з собою чоловіка, так він не побачив моїх сліз
- Я ще не заміжня, без діток. Кілька років тому виїхала з нашого селища на Херсонщині в Київ. А минулого року довелося забрати до себе в орендовану квартиру маму й тата, самі розумієте, чому. Вже сім місяців я віддаю батькам половину зарплати, а сама живу фактично у злиднях, більше немає сил