iBilingua

Ми з Віктором мріяли про велику сім’ю. Саме тому у нас рік за роком народилося троє діток. Але мені з ними важко. Я не встигаю готувати смачну їжу, тому зазвичай готую щось з напівфабрикатів. Я ж була впевнена, що мої батьки нам будуть допомагати, але вони списують все на роботу. Дивно мені, бо мали б тішитися онуками. Те, що ми їх відвідуємо раз на тиждень або що вони водять дітей у кіно, на мій погляд, однозначно недостатньо

Мої батьки відмовляються няньчити наших з Віктором дітей. Як би це не звучало дивно,

життєві історії 0

Заходить моя свекруха в кімнату, а в руках синій махровий рушник. Сама ж світиться від щастя, бо по акції купила. – Синок, дивись який я купила рушничок! Має татові сподобатись! – Олег щось там мамі буркнув, ледь відірвавшись від телефона. І тут я викотила очі на свекруху. – Якому татові? Ви при своєму розумі? – Щоб ви розуміли, мого свекра не стало майже пів року тому. Так вийшло, що свекруха після того, як залишилася одна, переїхала жити до нас

Заходить моя свекруха в кімнату, а в руках синій махровий рушник. Сама ж світиться

життєві історії 0

Я зварила бурячки, бо хотіла, щоб свекруха зробила свої фірмові, з хроном, які в неї завжди дуже добре виходить. Я ж цілий день і паски пекла, і в квартирі вологе прибирання робила, і м’ясо запікала, і ввесь декор до свята готувала. Під вечір я почала нагадувати свекрусі про бурячки. Раз пішла нагадала, другий раз, а вона все лежить і лежить на дивані перед телевізором. Тут мені вже ввірвався терпець. Я ж і подумати не могла, що ту єдину “страву” вона і не думає готувати

Мою свекруху попросити щось зробити, то краще самому вже піти і зробити, і в

життєві історії 0

Зараз у мене друга свекруха, Надія Степанівна. І чоловік другий. Бо у 36 років я вийшла заміж вдруге. між першим і другим моїм шлюбом було 7 років, за які я займалася собою, створили власну справу і добре заробляю. Я сама купила квартиру та машину, їздила у відпустку в різні країни по кілька разів на рік. Ну а потім зустріла Микиту, мого нинішнього чоловіка, він прийшов жити до мене. А кілька днів тому моя подружка-свекруха прийшла з дивним проханням, однушку їй мою подавай, адже ти золотце, Оленко!

Зараз у мене друга свекруха, Надія Степанівна. І чоловік другий. Бо у 36 років

життєві історії 0

Ну не навчена Ірина економити, тому на Великдень наготувала всякого і різного. Стільки грошви було потрачено, що я за голову бралася. Єдине мене тішило, що декілька днів нічого не потрібно буде варити. Я ж і подумати не могла, що невістка вчудить. Та я ледь не стерпла, коли у вівторок вийшла з під’їзду і побачила свою невістку з чималеньким пакетиком. А вона, ти мудра яка, зробила вигляд, що мене не бачить і пішла далі!

Ну не навчена Ірина економити, тому на Великдень наготувала всякого і різного. Стільки грошви

життєві історії 0

Минулого року на день народження онучки я не прийшла і чоловіка не пустила. По-перше, такі святкування не на часі, а по-друге, я себе погано почувала. Але цього року я планувала, тільки невістка і словом не обмовилася. Ну ясна річ, для чого їй ми, до неї мама з Італії приїхала, яка ще жодного разу онучку не бачила. Якщо чесно, не сильно й хотілося нам йти, бо в Злати нічого немає з нашої родини. Вся вона пішла в Лесю, на жаль. Куди там, місця минулого року їй прогоріли, бо ми не попередили, ось і обіди “повні штани”

Так, минулого року на перший день народження своєї онучки я не прийшла і чоловіка

життєві історії 0

Вже скоро тиждень мине з Великодня. А я відійти ніяк не можу від “святкування” у сина й невістки. Тому дуже хочу вам розповісти, бо досі не можу заспокоїтися. Можливо, ви знайдете для мене потрібні слова підтримки, як мені тапке прийняти і не перейматися, бо у мене не виходить. Син виїхав у Франківськ, там купив квартиру і одружився. Почалося з того, що паски я в суботу пекла сама, бо вони в п’ятницю увечері син і невістка були на дні народженні і встали у суботу по обіді. Оксана лиш крашанки під моїм керівництвом в цибульнику зробила, і то не охоче, сказала, що продаються вже фарбовані і можна не витрачати на це час. І в п’ятницю і в суботу Даня й Оксана їли все, що хотіли, не дотримуючись жодного посту. А в суботу вони взагалі пішли увечері в кіно. Про те, що до дітей мають прийти друзі, я знала. Прийшли батьки похресника мого Дані, а саму дитину залишили зі своїми батьками. Компанія розташувалася у більшій кімнаті з закусками, моїми пасочками і червоненьким. І дістали – ви ніколи не повірите, що

Вже скоро тиждень мине з Великодня. А я відійти ніяк не можу від “святкування”

життєві історії 0

Заходить до квартири Галина Петрівна і як має бути, каже: “Христос Воскрес!”, ми їй відповіли, а коли свекруха підійшла до Марії і повторила своє привітання, то донька відповіла: “Вибачте, але я в цьому не розуміюсь”. Я ледь дар мови не втратила, але якось намагалася викрутитися із ситуації, але Марія знову повторила свою фразу. Ой і чого я тільки не наслухалася від свекрухи. Досі соромно!

Не розумію, як так вийшло. Я все життя намагалася привчити дітей до церкви. Старшу

життєві історії 0

Мені 70 років. Так, вже не юна далеко. Але досі працюю. З 45-ти років я живу в Італії доглядаю літніх італійців. Нічого особливого, звичайна історія заробітчанки. Родині нашій жилося важко, чоловік заробляв небагато, а у нас троє дітей. Я поїхала, чоловік і дві наші мами лишилися з дітьми. Старша наша дочка тоді вже була заміжня, син – студент, а менша – підліток. Всім я справила весілля, купила машини і квартири. Доглядаю зараз дуже літню самотню пару, їм 101 і 97 років. Вони ніколи не мали дітей. І лишили мені свій великий особняк. Моя родина ще не знає

Мені 70 років. Так, вже не юна далеко. Але досі працюю. З 45-ти років

життєві історії 0

Марія Петрівна мала б бути святою людиною, бо і до храму ходить, і на прощі їздить і в Києві у святих місцях бувала, але до святості Марії Петрівні далеко. Не знаю чи у вас таке є, але в нас є черга хто і коли буде в церкві прибирати і ось тої суботи маємо ми прибрати ну і ще по двісті гривень на квіти здати. З такою побожністю я й не сумнівалася, що моя сусідка піде до церкви прибрати, ще й до Великодня, але схоже вона вирішила інакше. З самого ранку вона спаня не мала, прибігла до мене

Знаєте, напевно всіх дратують люди, які тільки і говорити вміють, а як до діла