Тісто, приготовлене з додаванням йогурту, виходить самим м’яким і ніжним. Замість груш в цьому пирозі ви можете використовувати яблука, сливи чи персики. Джерело
Грушевий пиріг на йогурті
Інгрeдіенти:
- 1 кг груш
- 250 г вершкового масла
- 350 г борошна
- 3 яйця
- 250 г цукру
- 150 мл йогурту або кефіру
- 1 апельсин
- 1 лимон
- 1 ч.л. меленої кориці
- 40 г порошкового ванільного пудингу або кукурудзяного крохмалю
- 3 ч.л. розпушувача
- 1 ст.л. ванільного цукру
- дрібка солі
Читайте також: НАЗВАЛИ ПРОДУКТ, ЯКИЙ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЇСТИ НА НІЧ
Рецепт приготування:
Зняти з лимона і апельсина цедру, не зачіпаючи білу частину шкірки, вичавити сік.
М’яке вершкове масло збити з цукром, ваніллю, корицею, цедрою і щіпкою солі до отримання пишного крему.
Додати яйця, збиваючи після кожного додавання. Цукор повинен повністю розчинитися.
У борошно додати розпушувач і ванільний пудинг.
Додати в олійно-яєчну суміш борошно, йогурт і сік апельсина. Перемішати тісто.
Деко або форму для випічки діаметром 30 см застелити пергаментним папером. Розподілити тісто і розрівняти лопаткою.
Груші очистити, розрізати навпіл і зробити на опуклій стороні насічки. Відразу скропити груші лимонним соком, щоб м’якоть не потемніли. Втиснути половинки груш в тісто. Можна посипати пиріг пелюстками мигдалю.
Випікати пиріг протягом 40 хвилин в розігрітій до 175 градусів духовці. Остудити і порізати на шматки.
Недавні записи
- Моя мама доглядає хворого батька. Дякувати Богу, господарки вже позбулася. Ми допомагаємо з братом фінансово. І все б нічого, якби мій дядько, мамин рідний брат, не запалився ідеєю переселити дев’яносторічну маму в село, бо там свіже повітря. Я вже сказала мамі, що якщо вона на цю авантюру піде, то і копійки від мене і брата не отримає. То як в квартирі маминій жити, то на раз-два, а як прийшлося доглядати літню людину, то на тобі Марусю, бо ти в селі живеш!
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”