життєві історії

Повернулися ми з Польщі й почали відбудовувати свій будинок в селі Житомирської області, не далеко від Київщини. Ми з чоловіком вже літні люди, нам по 63. Слава Богу,

Ми отримали свій притулок у Бельгії. Спочатку, після Салтівки, країна вражає своєю архітектурою та іншими особливостями. Звичайно, коли ти приїжджаєш сюди на кілька днів, то просто у захваті

Океан, сонце, дружні люди – це все я маю зараз, а душа вдома, в Україні. В Португалію, до моєї однокласниці і доброї приятельки, я і двоє дітей потрапили

Оце так життя, оце так країна! – захопливо вигукувала я, опинившись після Чернігова у Швеції. Повага до людини та любов до екології!  та згодом рівень захопленості знизився, хоча

Закинуло нас аж в Норвегію. Що можу сказаи – хочеться втекти, але будинок дома зруйнований вщент. Як побудуватися? Де заробити? А тутешні дива й плюси все ж таки

Віола мала все: розум, красу, зовнішність наче з картини. От тільки особистого щастя Господь не посилав. Особливо після того досвіду Віола довго не могла отямитися. З першим чоловіком

У рідній Україні, як би ми її не кохали, зараз немає відчуття безпеки, а у мене трійко дітей.  Тому ми переїхали туди, де гарна природа, тиша і спокій,

Місяць тому я нарешті наважилася і таки поїхала з Дніпра, де стає все небезпечніше, у Бразилію до нареченого Жозе, хоч він на 20 років старший. Спілкувалися ми вже

Я була при надії. З татом дитини ми не разом. Тому й вирішила добиратися з Бучі саме в далеку Аргентину, Адже дитина, яка народиться там, відразу отримає громадянство.

Йду Жешувом. Це чудове польське місто. Я приїхала сюди до подруги 4 місяці тому, але скоро вже буду повертатися. Мені 69 років. Йдуть поруч пішохідною вулицею молода пара