Я їм говорила, що ще пару таких витівок – і нас звідси випруть. Вже так малих нотаціями дістала, що сьогодні, коли менший розбив тарілку, у нього почалась істерика. Я самотня мама. По програмі біженців з трьома дітьми я виїхала з Ірпеня в Британію, на 6 місяців нам гарантовано проживання в родині, нас прийняли двоє чудових пенсіонерів. У шкільному чаті вайберу мого старшого вчителька питає, як ми плануємо навчатись в наступному році. Не все так гладко. Ми тут на безкоштовному житлі до грудня
Я їм говорила, що ще пару таких витівок – і нас звідси випруть. Вже так малих нотаціями дістала, що сьогодні, коли менший розбив тарілку, у нього почалась істерика…
Нас з чоловіком і моєю сестрою старшою закинуло аж в Марокко. Ми всі вже літні люди. Тут у чоловіка колишній партнер по бізнесу вже 20 років живе, от він нас і запросив і фінансово допоміг добратися. Деколи так хочеться втекти, повернутися, зупиняю себе, щоб не наробити дурниць. В перші тижні – глушина цивілізації. Про ці радощі життя в Марокко можна забути
Нас з чоловіком і моєю сестрою старшою закинуло аж в Марокко. Ми всі вже літні люди. Тут у чоловіка колишній партнер по бізнесу вже 20 років живе, от
Минуло чотири місяці нашої розлуки і Аліна повернулася з Іспанії додому. Я відчув який холодок між нами, якусь відчуженість. Здалося? Можливо. Але я вирішив перевірити кохану дівчину і залишив записку з повідомленням, що йду назавжди. Того, що сталося далі, я ніяк не міг передбачити. Я встановив камеру, зібрав речі у чемодан, написав записку і пішов у забігайлівку на сусідній вулиці. Там дістав ноутбук і став спостерігати за тим, що відбувається у квартирі
Минуло чотири місяці нашої розлуки і Аліна повернулася з Іспанії додому. Я відчув який холодок між нами, якусь відчуженість. Здалося? Можливо. Але я вирішив перевірити кохану дівчину і
Не для того ми з дідом все життя пнулися й тяглися на свою квартиру, щоб тепер онук з невісткою виселили мене з неї. От я відразу жваво її продала. Мені вже за 70, чудово виглядаю і без якихось «зашорених» поглядів на світ. Навіть зараз не втрачаю оптимізму. Маю три онука. –  Ну дивись, будинки для людей похилого віку – це зовсім не те, що показують по телевізору. Ти там знайдеш собі нових знайомих, тобі не буде нудно
Не для того ми з дідом все життя пнулися й тяглися на свою квартиру, щоб тепер онук з невісткою виселили мене з неї. От я відразу жваво її
Ой доню, та що ми там їли в тому есересері? Про такі продукти не могли і мріяти! Бабуся моя, 85-річна Віра Степанівна, у якої в селі на Львівщині я живу зараз з дітками, поки чоловік Україну захищає, радянські часи згадує “незлим тихим”. Мама – інша справа. Їй все подобалося, от тільки тато вдома не жив, а в чужі краї на заробітки мотався та там з іншою і тьотьою і лишився зрештою. Каже, що хтось і в ті часи їв сир брі. – Зате у нас активно провадився так званий замінник шоколаду. Какао в ньому не було. А смак нагадував ваніль, змішану із парафіном. “Російський” і “Пошехонський” сири готувалися з незрозумілих продуктів. Радянський Союз омивався стільки морями, але самих морепродуктів ми й не бачили
Бабуся моя, 85-річна Віра Степанівна, у якої в селі на Львівщині я живу зараз з дітками, поки чоловік Україну хзахищає,  радянські часи згадує “незлим тихим”. Мама – інша
Мене аж тіпати почало. Приходжу я втомлений з роботи, а моя Валька ногу на ногу закинула, і пальцем по смартфону водить. На мене навіть не глянула. В холодильнику, хоч шаром коти. Я довго не думаючи, присів біля неї, і почав важку розмову, яка так ні до чого доброго і не привела
Мене аж тіпати почало. Приходжу я втомлений з роботи, а моя Валька ногу на ногу закинула, і пальцем по смартфону водить. На мене навіть не глянула. В холодильнику,
От всі втікають з України кудись в Європу, в благополучні скандинавські країни чи навіть в США. А нас занесло до далекої рідні чоловіка в Казахстан. У нас троє дітей, тому нас пропустили через кордон. І тут досить непогано, дивовижні люди. Спочатку складається враження, що тут панує прогрес та цивілізація. Найцінніше давно вкрали. Дороги між селами сум і сльози, дуже далеко до України. Наш будинок на Одещині зруйновано, але орендуємо щось 
От всі втікають з України кудись в Європу, в благополучні скандинавські країни чи навіть в США. А нас занесло до далекої рідні чоловіка в Казахстан. У нас троє
Добралася з синами до куми в Дубай три місяці тому. Мріяла заміж тут вийти. А тут такі дивності, що на голову не налазять, збираємося додому. Казкова країна багатих шейхів, де серед пісків нескінченної пустелі розташовані численні хмарочоси, великі торгові центри, гарні фонтани. Ага, прямо казка. Цікаво б на це подивитися, але мабуть не дочекаємося.
Добралася з синами до куми в Дубай три місяці тому. Мріяла заміж тут вийти. А тут такі дивності, що на голову не налазять. Об’єднані Арабські Емірати – казкова
Прожила я в Польщі в селі 5 місяців, тепер повернулася додому заради мами літньої, і накриває мене сум від розуміння: наші села, мій хутір на Чернігівщині – приречені і нічого не вдієш.  До Польщі я виїхала на прохання тієї ж мами. Мовляв, там безпечніше, а на роботу влаштуєшся – то ще й заробиш щось. Мама розповідала всім, що я трохи попрацюю і нову машину зможемо купити
Прожила я в Польщі в селі 5 місяців, тепер повернулася додому заради мами літньої, і накриває мене сум від розуміння: наші села, мій хутір на Чернігівщині – приречені,
Поки мама продавала на трасі яблука, картоплю й гриби, я встигла це зробити, адже придбала обновку зарані. Мамина люста “Каскад” полетіла у сміття. Але я навіть не уявляла, чим це мені обернеться! Висюльки лише імітували кришталь, але кого це хвилювало
Почну здалеку. Упродовж 70 років існування Радянського Союзу з’явилося чимало символів, що характеризують цю країну. Напевно, у кожного з нас залишилися свої асоціації. Побутові, професійні чи політичні. Для

You cannot copy content of this page