життєві історії
Мені 47 років, розлучена давно. Так сталося, що для мене єдиною альтернативою перспективного життя виявилася робота у Франції, виїхала у березні. Виплат не вистачало, щоб і жити тут
Дочка хоче помінятися зі мною місцями: щоб я повернулася з заробіток у Польщі у Франківськ, а сама поїхати туди, до якогось чоловіка. Дітей вона хоче залишити зі мною
Невістка в мене з Харкова, синочок працював там в університеті, от вони і познайомилися. Мені, щиро кажучи, не подобалося, що вона не киянка, але я раз висловилася на
Діти – син і невістка з дітьми – жили до всього цього у Бердянську. Ну а тепер переїхали до мене у Чернівці. Щоб вони не платали за оренду,
Ми з чоловіком кілька років збирали кошти на власне житло. Берегли і відкладали кожну копійку. Поки можна ще було, Роман їздив на заробітки за кордон, а я працювала
Вже десятий день народження я відзначала в далекій Португалії сама, але діти не поспішали кликати мене додому. І тут в Україні все це почалося, і я твердо вирішила
У лютому, відразу як це все почалося, я виїхала в Італію – мене покликала однокурсниця, яка там вже раніше на кілька років влаштувалася. Я хотіла, аби ми поїхали
Коли це все почалося, син мій Богдан пішов служити, а невістка Еля з дітьми 3 і 4 років переїхала зі столиці пожити до мене у Прикарпаття. У нас
Після розлучення трохи більше, як пів року тому, я з синочком повернулася до мами в село, на збереження, які трохи мала, зробила ремонт в батьківській хаті. Як же
Моя бідолашна мама… Як же я можу залишити її в такій ситуації? Я одружився 5 років тому і думав, що моє життя буде схожим на казку. Тоді я