життєві історії
Моя мама вважає, що право на спадщину від бабусі я маю заслужити. Цю тему ми не часто обговорюємо, але нещодавно вона мені зателефонувала і знову запитала, що робитимемо
Я перший внесок за вашу квартиру заплатила, тому маю повне право претендувати на її частину, – сказала я дітям, коли вони нарешті в’їхали після весілля в своє житло.
В понеділок Віталік пішов на роботу, як ні в чому не бувало, а вже ближче п’ятої години вечора зателефонував, і сказав, щоб ми його дома не чекали. –
Коли Ігор забирав з дому свої речі, його матуся влаштувала цілий спектакль, просто ми вже “навчені”. – Синок, ти завидний наречений! Для чого тобі дівчина з “пустим гаманцем?”.-
Привіт, куме, як твої справи? Як здоров’я? – Вітаю, та нічого, і слава богу. А ти чого така весела, в лотерею виграла? – Та ні. Просто зі справою
Моя донечка Соломійка рік тому вийшла заміж за Любомира, хлопця доброго, працьовитого, привітного. Я дуже рада за них. Скоро вони будуть робити перший внесок за квартиру, а поки
Тієї середи я прокинулася рано. З ліжка щодня вставати все важче: стільки років на городі дають про себе знати. Взяла зерно для курей і вирушила в хлів, щоб
Наближається весна, дачний сезон, і головна моя мета – заполучити ключі від дачі, хоча невістка Леся і дуже опирається. Півроку тому моя невістка одержала у спадок кругленьку суму
Я не ходила на весілля своєї матері і не бачу в цьому нічого поганого. Їй уже 65 років і я зовсім не розумію, навіщо весь цей цирк. Жінка
Ірину в супермаркеті я зустріла випадково. Я розуміла, що в них вже мала з’явитися дитинка, тому й стала про все розпитувати. Але як виявилось, не довго тривало щастя