життєві історії

Галина осиротіла ще дитиною і її забрала до себе сестра матері тітка Люба. У тітки було четверо своїх дітей і чоловік-шахтар, тому жили вони дуже добре, адже дядько Микита отримував хорошу зарплату. Тітка Люба працювала у торгівлі, тому все у них було і на все вистачало. Їдять суп, Галинка простягає руку за ще одним шматком хліба, а тітка раптом її по руці і каже: – Ну, скільки можна їсти!

12.01.2022Рубрика: життєві історіїАвтор: M Alena 0

Галина осиротіла ще дитиною і її забрала до себе сестра матері тітка Люба. У тітки було четверо своїх дітей і чоловік-шахтар, тому жили вони дуже добре, адже дядько

Свекруха попередила, що приїде відразу після Різдва. Вона завжди везе нам сумки з продуктами, оскільки її молодший син Василь живе у нас. Я напередодні запекла в духовці цілу гуску. Думаю, прибудуть свекри, буде чим пригостити. Та коли ми з чоловіком прийшли після церкви додому, то побачили пустий холодильник, і щасливого Василя

11.01.2022Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Свекруха попередила, що приїде відразу після Різдва. Вона завжди везе нам сумки з продуктами, оскільки її молодший син Василь живе у нас. Я напередодні запекла в духовці цілу

Коли онучку Боженька мені подарував, Орися попросила переїхати до них в місто. Я повісила на хатинці в селі колодку, і помчала на допомогу. Молоді на роботу ходили, у них іпотека, сильно з дитиною не насидишся. Та одного дня, коли Марічці вже минуло два рочки, дочка з зятем покликали на розмову

11.01.2022Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Коли онучку Боженька мені подарував, Орися попросила переїхати до них в місто. Я повісила на хатинці в селі колодку, і помчала на допомогу. Молоді на роботу ходили, у

Я ще на Різдво пішла зранку до церкви, і просила Ісусика, щоб допомагав моїй дочці і її сім’ї. Річ у тім, що в них з Борисом двоє дітей, це ж так важко. А потім я завітала до них в гості. Юля накрила стіл. Ми поїли, а коли вона принесла солодке і каву, то стала зі стаканом соку, і така щаслива повідомила, що вони в очікуванні третьої дитинки. Я ледь зі стільця не впала. Чим тільки думають!

11.01.2022Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Я ще на Різдво пішла зранку до церкви, і просила Ісусика, щоб допомагав моїй дочці і її сім’ї. Річ у тім, що в них з Борисом двоє дітей,

9 січня я навідалась в гості до дітей. Люда відкрила двері. Я стала роззуватися, а повз мене ніби два коники проскакали. Звісно, що я догадалася, що це мої онуки, але вони навіть не зупинилися, не привіталися. Я вважаю, що виховує їх невістка не добре. Ну як так можна? Коли хочуть іграшку, тоді їм купують! Мій син мав на Миколая і на день народження, і то не завжди. І нічого, он який кавалер виріс

11.01.2022Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

9 січня я навідалась в гості до дітей. Люда відкрила двері. Я стала роззуватися, а повз мене ніби два коники проскакали. Звісно, що я догадалася, що це мої

Сир у магазині більше не купую: навчилася готувати сир із 3 інгредієнтів за 10 хвилин

11.01.2022Рубрика: життєві історіїАвтор: Oksana H 0

За допомогою цього рецепту ви зможете зробити смачний продукт, який нагадує за смаком та консистенцією м’які сири, які використовують для солодких кремів, основи для гострих намазок, заправки для

Як з мамою поговорю по телефону, почуваюся винною! Останні півроку вона просить мене забрати її до нас, до міста. Скаржиться, що пенсія маленька, що ми з Ларочкою далеко, що вона сама! Я говорю їй – мам, ну подумай сама, куди я тебе візьму? Самі тут по чужих кутах. У нас місця зовсім немає, однокімнатна квартира, розумієш? Двушку зараз я не потягну, тим більше в нашому районі. А міняти район ми не можемо – прив’язані до школи

11.01.2022Рубрика: життєві історіїАвтор: Oksana H 0

Таїсія вирішила поділитися з подругою про маму і хотіла почути поради. – Як з мамою поговорю по телефону, почуваюся винною! – Розповідає тридцятисемирічна Таїсія. – Останні півроку вона

Вдалося мені на ці вихідні покликати сина з невісткою та онуком. Виходить, у мене це дуже рідко — 1 раз на місяць. Живемо ми поряд, але спілкування не виходить у нас. Невістка Алла не працює, а онук ходить уже до школи. За чаєм я ще раз почала розмову про те, що я живу поруч, готова їм завжди допомогти

11.01.2022Рубрика: життєві історіїАвтор: Oksana H 0

Знову із вами на зв’язку. Звати мене Лариса. Мені 63 роки, я пенсіонерка. Цього року моє керівництво надіслало мене на пенсію. Я з таким рішенням категорично не погоджуюся,

Таня думає, що охомутала мого сина, і тепер заживе щасливо. Але я відразу дала зрозуміти, що ніколи її в своїй квартирі не пропишу. Але коли Боженька подарував їм дитинку, Максим покликав нас на розмову. – Треба сина прописати, ми інакше допомогу не отримаємо! – Я не здавалася і тягнула час, наскільки могла. Крутить Таня Максимом, як тільки може

11.01.2022Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Таня думає, що охомутала мого сина, і тепер заживе щасливо. Але я відразу дала зрозуміти, що ніколи її в своїй квартирі не пропишу. Але коли Боженька подарував їм

Я вже подумувала про те, щоб розказати Андрію, що на роботі у мене шури-мури з директором, ми любимо один одного, але недавно в нашому офісі з’явилася нова секретарка. Звуть її Ліля

11.01.2022Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Я вже подумувала про те, щоб розказати Андрію, що на роботі у мене шури-мури з директором, ми любимо один одного, але недавно в нашому офісі з’явилася нова секретарка.