fbpx
– Як це – не будете святкувати п’ятиріччя моєї похресниці? Ми прийдемо, запрошуєте ви, чи ні. І картопляне пюре нас не влаштовує! – заявила мені кума.
Сто разів вже пошкодували з чоловіком, що взяли саме Олесю хрещеною мамою для нашої донечки. Вона і її чоловік – ті ще нахаби, ніякого почуття такту. Але колись
Зібрав речі і поїхав жити до своїх батьків, а вони з донечкою лишилися жити на орендованій квартирі. Оренду за квартиру, де вони живуть, я оплатив на рік вперед. Я досі думаю, ну як Люда могла так вчинити? Я любив її, доньку. Працював, не покладаючи рук, аби моїй родині було добре. А вчора мені написав незнайомий чоловік в соціальній мережі. І я зрозумів, чому вона вела себе так дивно
Ми з моєю дружиною познайомилися в 2013 році, відносини розвивалися швидко. Gознайомилися в одній з відомих соціальних мереж, сподобалися одне одному спочатку по фотографіях. Почали листуватися, а потім
Ми – все для дітей і онуків. З покупкою і ремонтом квартири допомогли, не вимагаючи повернути гроші. Завжди дорогі подарунки онукам на свята. Зараз відкладаємо, щоб додати їм на машину. А свати дарують дочці на день народження букет, а своєму синові й онукам – тортики. Ні іграшки, ні одежини! Приходять – і сідають з цим за стіл! І дуже нормально себе почувають! Зате відпочивати їздять, в ресторани й басейн ходять. Хоч би трохи совість мали
Я вважаю, що треба жити для дітей і онуків. Так мене й чоловіка виховали, так навчили батьки. Та й для кого ще, як не для них? Адже діти
Якось вночі мене терміново викликали на роботу. Я сказала про це коханому і поїхала.Через годину я зателефонувала чоловікові  і сказала, що раніше шостої ранку я не повернуся. Максим підняв мені настрій новиною: відповів, що йому сьогодні не потрібно на роботу і він прибере в квартирі, наведе лад. Коли я прийшла додому, двері були відчинені. З квартири винесли телевізор, планшет, золото, комп’ютер, ноутбук. Всі цінні речі. Максим обікрав мене! Я відразу подзвонила йому
Розлучення з чоловіком відбулося без істерики і сварок, спокійно і без сліз. Тому що бажання розлучитися було взаємним. Ми просто більше не кохали один одного і нічого нас
Та згодом тато нарешті назбирав гроші і купив власний будинок. Після переїзду свекра життя молодих налагодилася. Катя з полегшенням зітхнула. Все йшло добре, з мамою Романа періодично мило розмовляли по скайпу. Спочатку вона збиралася на два тижні, але вийшло відпроситися на місяць.коли вона переступила поріг, почалося ще гірше, ніж видавав тато. У перший же день вона кинулася перепирати чисті рушники, пледи і постільну білизну. Потім перемивати всі ящики і посуд, які також напередодні були вимиті
Зі своїм чоловіком Катя познайомилася в інтернеті. Разом вони вже 3 роки, розписалися. Мама Романа поїхала в іншу країну на заробітки, а батько жив з ними в одному
Новина підкосила всю родину. Всі рідні приїжджали, щоб побачитися з батьком, але Віра не змогла приїхати. Десь всередині вона вірила, що батько буде жити, що обов’язково впорається з хворобою, він не може ось так от взяти і залишити їх… Її. Кожного разу, коли вона спілкувалася з мамою, Віра чекала, що батько для неї щось передасть, але – ні. Вона чекала і сподівалася, потім не витримала і запитала у матері:
Найгірше, коли людина мовчить. Ти чекаєш, що вона тобі зараз щось скаже – скаже, і, можливо, ці слова завжди будуть з тобою. Але ні, він продовжував мовчки йти…
Кожного разу після того, як мама побуває у нас в гостях, трапляється щось недобре, якісь негативні випадки. І де це бачено, щоб дитина, аби захиститися від власної матері, йшла потім до храму, робила очищуючі обряди? Я живу номальним життям, заміжня, маю діток. Але мама, яку я не можу відігнати від себе і своєї родини, бо вона моя мама,  – це моя кара, а за що – не знаю
Вся моя історія життя з матір’ю дуже важка і не проста. Я знаю, бачу і розумію, що таких історій у нас в країні дуже багато і від цього
Баба Ганя вже досить старенька і не могла без допомоги, тому батьки забрали її до себе. Її квартира – красива, простора, у хорошому районі, яку вона подарувала мені, як своїй єдиній онучці. Ми з чоловіком їй за це дуже вдячні. Тож у нас є досить приємні турботи. Та перед тим, як почати облаштовувати своє гніздечко, маємо до вас декілька запитань
Ми з чоловіком плануємо незабаром весілля та переїзд до нашої спільної квартири, яку нам подарували бабуся та дідусь, точніше, лише бабуся, діда вже більше року, як немає на
Увечері Василинка та Дем’ян грались у своїй кімнаті, але чоловік, якось дивно влетів до них, і в наказовому порядку сказав, щоб лягали спати. Я в той час дивилась свою улюблену передачу. Павло декілька хвилин помовчав, а потім сказав: – Катю, ти можеш відволіктись? Мені треба з тобою поговорити. – Його серйозний тон змусив мене вимкнути телевізор на самому цікавому
Все це сталося на самий Великдень. Ми, як і кожного року, всією сім’єю зібралися до церкви, а після у нас був святковий обід. Я й подумати не могла,
Коли я довірила мамі ситуацію, в якій опинилася, вона взагалі мене не підтримала. Так, їй було шкода мене і дітей, але це все. Я запитала, чи можу пожити з нею хоча б деякий час, але вона рішуче відкинула цю ідею. Для мене це, як зрада. Я ніколи не чекала чогось подібного від власної матері. Я ж не прошу допомоги фінансової, мені просто немає де піти з дітьми. Я почуваюся, як вигнана собака
Я потрапила у дуже важку ситуацію, і не знаю, як з неї вибратись. Мені двадцять шість, у мене є однорічні близнюки і я залишилась з ними одна. Чоловік

You cannot copy content of this page