fbpx
,,Донечка привіт. Може ти мене не впізнаєш, але це твій тато. Пробач мене за все. Дай свій номер, потрібно багато чого розповісти!” – отримала я листа від батька
Мама з татом жили в невеликому комуналці, а потім появилася і я. Батько був людиною жахливо ревнивим, добре пам’ятаю, коли мама посміялася над жартом продавця овочів на ринку,
– Ну так і мовчала б, – вважає свекруха, – хіба син її дорікав? Сидить вдома за хорошим-то чоловіком, ну і не пили його. Сама заробляти не хоче, а вимагає, щоб мужик кинув все і у її спідниці сидів? А потім почне говорити, що їй грошей не вистачає?
Час зараз непростий, виживаємо, в більшій масі своїй, як можемо. Кредити, діти та інше. Грошей немає, але тримаємося, хто як може. У знайомої мені сім’ї намітився розлад. Основна
– Ти б хоч спробував з кимось позустрічатися, а раптом покохаєш? – питаю, дивлячись в очі чоловікового брата. – Навіщо? Всі вони – не ти, вже пробував… Дивлюся на нього і розумію: теж люблю… І я здалася
Що таке гріх?.. Здається, я вже сама нічого не розумію… Як правильно?.. Жити чесно, але не бути щасливою, знати, що через тебе погано тому, кого ти любиш? Чи
– У тебе чоловік є, нехай і забезпечує квартирою, а я онуків забезпечу, вони мені ще «дякую» скажуть, коли у доросле життя з кваритирою увійдуть, – строго відповіла моя рідна мама
Батьки в тому році прийняли епохальне рішення: купити будинок і переїхати до моря. Мама на пенсії, батько бізнесом займається, але може дозволити керувати дистанційно. Уже й будинок пригледіли,
– А квартиру-то двокімнатну взяли, – зауважила свекруха. – Та хіба у вас сім’я? Що, невже у нас все-таки дитина буде?
Толя і Іра одружилися 2 роки тому. Живуть дружно, обоє працюють, недавно взяли квартиру в кредит, тому що набридло віддавати грошики чужому дядькові за житло, в якому ні
Я познайомилася з майбутнім чоловіком на його весіллі, коли він одружився з іншою! Я вважаю, що за свою любов варто боротися!
У видавництві я пропрацювала майже чотири місяці, коли одна зі співробітниць, з якою ми добре спілкувалися, запросила мене на своє весілля. З її нареченим я не була знайома,
Дитина була схожа на Мирона. Як і наш спільний син, – він теж схожий на чоловіка, тільки вони не спілкуються. Я згадала, як зарозуміло він розповідав по телефону комусь із знайомих, що у нього тепер нова автівка буде, нова дружина і взагалі нове життя
Ми з Антоном поверталися з турбази і вирішили скоротити шлях, звернувши на стару дорогу. Засніжена дорога здавалася безлюдною, до того ж був сильний мороз. Машина у Антона тепла,
Через пару місяців Дмитро повідомив про те, що вони з Кариною приїдуть до мене в гості. Щось на кшталт знайомства з нареченою. Я зраділа, покликала сестру рідну з донькою. Ми весь день біля плити стояли. Салатики нарізали, Спартак спекли. Живемо ми скромно, але чим багаті, тим і раді
Коли моєму синові Дмитрику запропонували роботу в Швеції, я була несказанно рада. Його цінують, він кращий! Але тільки потім я усвідомила, що його підвищення значить для мене. Адже
“А я хочу, щоб ти взяла сукню, мене не хвилює питання грошей!” Жінка боязким тоном каже: “Дорого, давай краще тобі пальто купимо”. Дочка продовжує тиснути. Я проходжу в цей магазин і думаю, що це так не гарно вимагати у матері купити дорогу річ, тим більше в такому віці
У торговому центрі спостерігала на днях таку картину: Мама з донькою років 20-22 стоять біля одного магазинчику. Дочка на підвищених тонах говорить мамі: “А я хочу, щоб ти
– Ти зовсім молоденька, тобі вчитися треба, кар’єру будувати, сім’ю створювати, – займайся собою, а ми Надійку будемо ростити і виховувати, а потім ти її забереш. Дочка і так не дуже тягнулася до малятка, а після пропозиції батьків і зовсім перестала цікавитися дитиною
Думаю, цю історію вже можна розповісти: пройшло чимало часу, і ми давно живемо за різними адресами. Кілька років тому ми жили в звичайній панельній п’ятиповерхівці; майже всіх сусідів

You cannot copy content of this page