життєві історії
Не знаю, навіщо я це все пишу. Всі герої цієї історії вже давно у засвітах, але вона все ж не дає мені спокою, коли я її згадую… Ця
Я заміжня вже 10 років, у нас з чоловіком восьмирічний син підростає. У чоловіка Олега є ще на два роки старша сестра Ірина. Так сталося, що свекруха ще
Я не розумію оцих погляді молоді на подружнє життя. Я сама вийшла заміж не рано, у 33 роки, довго придивлялася, до того ж рано працювати я почала, мамі
Ніколи не кохав дружину, на жаль. Але живемо з Мартою вже 15 років. Вона мене весь цей час любила, точно знаю. У нас 2 дітей, 13 і 6
Я не можу знайти спільну мову з мамою. Мені 30 років. Живу окремо вже більше десяти років. У моєї мами з цінностей – тільки гроші, і це не
Моєму старшому синові від першого шлюбу Михайлику 5 років. Три роки тому я познайомилася з хорошим чоловіком, і ми стали жити разом. Він став татом для сина у
В нас з Іваном двоє діточок, з’явились на світ рік за роком, тому не легко мені. Свого житла у нас нема, живемо з Ольгою Яківною, мамою чоловіка. Якби
– …Треба було ж, моїй дочці Ніночці знайти собі такого чоловіка! – сумно розповідає шістдесятлітня Валентина Григорівна. – Чи хтось таке бачив! Через два місяці після, змушена була
Моєму синові шість років, а дочці п’ять, живемо ми разом з моїми батьками. Дітей любимо, але не балуємо ні ми, ні дідусь з бабусею. Недавно мама мені розповіла,
Я після церкви на вихідних вирішила прибрати в сторону всі образи, і заїхати до дітей в гості, тим більше, за онучкою дуже скучила, вона в нас ще та