життєві історії
Мама завжди мені говорила: “На все свій час, доню”. Так і вийшло. – Мені байдуже, що буде з тобою, я хвилююсь за свого синочка. Не дозволю я, щоб
Ми з моїм, тепер уже колишнім, чоловіком прожили в офіційному шлюбі 13 років. У нас двоє дітей, син і дочка. Так вийшло, що життєві обставини, у вигляді безмірної
Позавчора подзвонила сваха, мати мого зятя. Каже: – Можна, на чай заїду то тебе, Олено, погомоніти треба про дітей-внуків. Звичайно, я запросила Валентину, хоча і здогадувалася, про що
З’їздили до бабусі в гості, називається… Бабуся живе не одна, з нею живуть татова сестра тітка Галя з сином Вадиком. Мій двоюрідний брат Вадик – типовий житель села:
З дому я втекла в 16 років і у мене були на те причини. Коли мені було 7, мама вийшла заміж. У вітчима був своя дитина – син
Ми одружені з Тимуром вже три роки. Синові півтора роки. Коли синочок тільки народився, ми переїхали до батьків чоловіка. Мої тато і мама живуть в іншому місті. Свекруха
Софія була першою красунею в школі. Потім – на курсі в університеті. Залицяльників було в неї завжди – шлейф, ще років з 12-13-ти. А вона на третьому курсі
Полем йшла молода жінка. Було помітно, що вона не перший день в дорозі. Бідолаха дуже втомилася. Їй дуже хотілося пити і знайти хоч якусь тінь. Несподівано жінка побачила
Заміжня я 24 роки, вийшла по любові. Жила з батьками чоловіка і сестрою. Натерпілася, але це окрема історія. Всі мої кроки під контролем і критикою. Доводили. І чоловікові
Мені синочок дався дуже не просто, син йшов ніжками і ми обибоє зосталися живі дивом. І ось ми у спеціальному відділенні Режим суворий. Ранній підйом, годування, окремі палати