– Вона просто не справляється вже! – зітхає п’ятдесятилітня Ольга Кирилівна. – Троє дітей, один за одним – це дуже важко. У мене допомагати з дітьми можливості немає, у свахи теж – ми всі працюємо. Чоловік її теж тільки ночувати додому приходить. Я їй говорила – ну куди вам третій зараз? Але мене ніхто не слухає!
– Вона просто не справляється вже! – зітхає п’ятдесятилітня Ольга Кирилівна. – Троє дітей, один за одним – це дуже важко. У мене допомагати з дітьми можливості немає,
– Хіба так буває, щоб за два тижні все життя з ніг на голову? – ледь не плаче тридцятирічна Міла. – Жили, будували плани, чекали дитину… Були чудові стосунки багато років, міцна сім’я. А потім – раз, і людині всього цього не треба: він зустрів іншу! Як же так? Хіба можна розлюбити одну і полюбити іншу за кілька днів? Дурниці!
– Хіба так буває, щоб за два тижні все життя з ніг на голову? – ледь не плаче тридцятирічна Міла. – Жили, будували плани, чекали дитину… Були чудові
– Дочка тепер твердо вирішила розлучатися! – розповідає шістдесятлітня Людмила Миколаївна. – Це якийсь дурдом! Чоловік її тільки-тільки за розум взявся… Коли він пив, міг погуляти по молодості, вона і слухати про розлучення не хотіла. Зате зараз, коли все налагодилося, вона ніби зійшла з розуму! Він же все в будинок, все для тебе, і батько, яких пошукати! Такого більше не знайдеш!
– Дочка тепер твердо вирішила розлучатися! – розповідає шістдесятлітня Людмила Миколаївна. – Це якийсь дурдом! Чоловік її тільки-тільки за розум взявся… Коли він пив, міг погуляти по молодості,
– Мамо, ось тобі гроші, але дружині не говори! – Син мене відразу попередив, щоб невістка не знала про ці гроші, нема чого їй про це знати! Він її зараз фінансово сильно обмежив, поки в декреті. Раніше вона взагалі не економила!
– …Син допомагає, дай Бог йому здоров’я! Мені ці поїздки в санаторій потрібні як повітря, за станом здоров’я. Як не поїду – хворію потім, від лікаря не вилажу.
– Куди ви підете? Так он – в під’їзді лежанка лежить, там і розташуйтеся! Ви живете в моєму домі, ні копійки не сплачуючи ні за що! На всьому готовому! Я просила про одне – доглянути за собакою! Твоя дружина його вигнала з мого дому! Ось буде у вас своя квартира – робіть що хочете! – кричала мама
Брат з дружиною і дітьми жили у моєї мами. І щороку, в травні, у сім’ї брата було свято – мама їде жити на дачу, до пізньої осені. У
Нещодавно я вийшла заміж, за велике і чисте кохання. Чоловік був старший за мене на 30 років, але ми з ним були ніби народжені один для одного. Чоловік мій до мене одружений ніколи не був, а за господарством у нього дивилася його племінниця, дочка старшої сестри. Моїй появі вона не зраділа зовсім. З-під її носа спливала велика квартира і рахунок в банку
Нещодавно я вийшла заміж, за велике і чисте кохання. Чоловік був старший за мене на 30 років, але ми з ним були ніби народжені один для одного. Чоловік
– Так? А що мені ще зробити? Може, всю зарплату їй віддавати? А може, я її ще й забезпечувати буду? Не треба мені підносити чергову Янчину дитину, як велике чудо! – сперечалася я з мамою. – Давай, забирай Яну і йдіть звідси!
– Так? А що мені ще зробити? Може, всю зарплату їй віддавати? А може, я її ще й забезпечувати буду? Не треба мені підносити чергову Янчину дитину, як
Їдемо оце з сестрою у Київ з Маріуполя, валяємося кожна на своїй полиці – спеціально беремо верх і низ в одному купе, щоб ніхто не заважав. Квиток у підвещеній комфортності – 800 гривень з гаком, на хвилиночку. Ідилію нашу порушує поява бабусі з ціпочком, яка зі словами «Ось ми і прийшли, а поличкою мені дівчинка поступиться» плюхається мені на ноги. Ну, ви здогадалися
Їдемо оце з сестрою у Київ з Маріуполя, валяємося кожна на своїй полиці – спеціально беремо верх і низ в одному відсіку, щоб ніхто не заважав. Ідилію порушує
Грошей не вистачало, практично всі зароблені гроші віддавали за оренду житла! Але ми не впали у відчай і підтримували одне одного, мріючи про світле майбутнє. Через деякий час, “світле майбутнє” все таки заглянуло до нас в гості, у чоловіка кар’єра йшла в гору, я теж не відставала від нього. Ми були дуже щасливі. Думаю, що з того дня все і почалося
Все починалося, як у багатьох. Вчилися в одній школі, а потім в одному виші, після закінчення університету вирішили зрозписатися. Орендували житло, але настали важкі часи. Грошей не вистачало,
Ольга і Валерій майже 40 років прожили в шлюбі. А потім – сивина в бороду і таке інше, вирішили розлучитися і поділити майно. – Не будемо ділити наш будинок навпіл. Як, ти хіба забула, люба? Гроші на цей будинок мені подарували мої брати. Ось, будь ласка, копія договору, багато років тому уклали
Ольга і Валерій майже 40 років прожили в шлюбі. А потім – сивина в бороду і таке інше, вирішили розлучитися і поділити майно. Ользі й так це все

You cannot copy content of this page