життєві історії
Валентина пакувала валізу, коли до хати влетіла сестра Олена, приїхала скупитися з села не базар, і заскочила, як завжди. – Валько! У тебе 11 онуків, а ти знову
Галина дізналася про дитинку випадково. Проходила плановий огляд і лікарка сказала: “Чому не попередили, що при надії?”. Ця новина була настільки несподіваною, що Галина розгубилася і тільки запитала:
Ми зустрілися випадково, в напівпорожньому вагоні електрички. Мій супутник і співрозмовник сидів на лаві навпроти, голос його звучав глухо, але чулася в ньому відверта радість, якою він поспішав
Мені 34 роки. Для когось це – вік нових починань і спроб самореалізуватися після старих помилок. Для інших – вік, коли ти вже досяг всього, чого хотів, і
Ольга Степанівна була дуже незадоволена дочкою. Ірина вже стала дорослою, солідною дамою, її чоловік – публічна, дуже багата людина, яка володіла “банками, містами, пароплавами”. Дочка ж вела життя,
– Любо, ти поки на вулиці погуляй, ми в твоїй квартирі мій день народження відзначимо. І мене силою виставили за двері власної квартири. Я стала дзвонити чоловікові. Виявляється,
Мені зараз 40 років. Заміж за Остапа вийшла у 20, чоловікові на той час було 23 роки. У нас двоє дітей, 19 і 18 років. За 20 років
Я з маленького райцентру сама. Але в школі вчилася дуже добре, сама вступила до університету в обласному центрі. Вже на передостанньому курсі підробляла перекладачем з англійської і перекладачем.
Одразу після весілля ми стали жити в батьків Вадима. Нічого не скажу, мої свекри чудові люди, але коли появилась можливість орендувати житло, ми з’їхали. Донечці на той час
З роботою в Україні було важко, тому коли поступила пропозиція поїхати до Голландії на заробітки, Іван довго не роздумував. – Люба, я облаштуюсь, зароблю на перший час гроші,