Головна

життєві історії

З чоловіком ми почали жити разом 3 роки тому. Я переїхала до нього в трикімнатну квартиру, де він живе з мамою. Мама його незаміжня і він у неї єдина дитина. І почалося! Сюжет не новий, але мені від того не легше. Входить в нашу спальню без стуку, як до себе додому, кілька разів раз потрапляла на моє перевдягання, але це її не зупиняє. Господарює в нашій кімнаті, коли нас немає. Може залізти і прочитати повідомлення, слухає телефонні розмови та ще вставляє свої коментарі. Замість мене або чоловіка відповідає на наші запитання одне одному, намагається все влаштувати, коли її не просять. На перший погляд нічого такого в цьому немає, просто звичайна недалека нетактовна тітка
життєві історії 0
З чоловіком ми почали жити разом 3 роки тому. Я переїхала до нього в трикімнатну квартиру, де він живе з мамою. Мама його незаміжня і він у неї
Я завжди нормально, з повагою ставилася до свекрухи і зовиці, як до рідні. Але це вже занадто. Я маю власну квартиру, авто, добре заробляю. Живемо з чоловіком в моїй квартирі, у нього своєї немає, він працює, теж непогано заробляє. Але чомусь всю свою зарплату він має віддавати їм, щоб ці пані, борони Боже, не їздили громадським транспортом, їм тільки на таксі можна
життєві історії 0
Я завжди нормально, з повагою ставилася до свекрухи і зовиці, як до рідні. Але це вже занадто. Я вийшла заміж, маю власну квартиру, авто, добре заробляю. Живемо з
Звукоізоляція у нашому новому будинку так собі. Поруч з нами живе звичайна родина: мати, яка працює, батько-далекобійник і двоє дітей, 11 і 6 років приблизно. Пік ситуації в тому, що з цієї квартири постійно доносяться крики. Спочатку щоранку їх криками будить мати, яка поспішає на роботу, і тільки й встигає обзивати своїх дітей, чим доводить дівчаток до сліз і тікає. Далі – більше, приходить дідусь. Мені це все не дає спокою, хочу втрутитися
життєві історії 0
Звукоізоляція у нашому новому будинку так собі. Поруч з нами живе звичайна родина: мати, яка працює, батько-далекобійник і двоє дітей, 11 і 6 років приблизно. Пік ситуації в
З того часу, як чоловік став більше заробляти, наше життя кардинально змінилося, і ви не повірити, в гіршу сторону. Колись ми всією сім’єю ходили на річку, в парк, або просто дома веселилися, а зараз він чекає вихідних, щоб сплавити Матвійка батькам, і приділити час собі коханому. Кожен день розпланований: салон краси, масаж, кава з друзями, і обов’язково нове фото у фейсбуці
життєві історії 0
З того часу, як чоловік став більше заробляти, наше життя кардинально змінилося, і ви не повірити, в гіршу сторону. Колись ми всією сім’єю ходили на річку, в парк,
– Прошу любити і жалувати, це Ірина. Зайшли привітати вас з наступаючим, тому що свята проведемо далеко від батьківщини, біля океану. Так, сонечко? …Хтось вітав сяючого Германа, хтось «вистрілив» шампанським, а я чомусь думала, що одна ялинкова гілочка поміщена не на своє місце. Через що ялинка похилилась і ось-ось впаде… А потім одяглася і пішла, за трудовою книжкою і розрахунком з’явилася вже в новому році. Звичайно, він знав, що робив. І знав, що я не знаю. На лютневій зустрічі випускників був повний склад
життєві історії 0
… Звичайно, тоді я була королевою. А як інакше? Десятий клас, зеленоока, коса-до-пояса, ніякої вам підліткової незграбності. Та ще й відмінниця, гордість класу. Звичайно, мама намагалася напоумити «королеву»,
Так вийшло, що дочка з зятем, які до того два роки жили в області, переїхали жити до нас, в районний центр. Ми хоч і в місті, але живемо у своєму домі, маємо невеличку господарку. Дітей до роботи не заганяємо, тим більше, Оксана молода матуся, а ми щасливі бабуся з дідусем. Але недавно ситуація змінилася. Я вже й з дочкою говорила, але їм так добре живеться, що міняти нічого не хочуть. Ще б пак, за наш то рахунок
життєві історії 0
Так вийшло, що дочка з зятем, які до того два роки жили в області, переїхали жити до нас, в районний центр. Ми хоч і в місті, але живемо
Одразу ж після Великодня до мене завітала сестра. – Юля виручай. Ти ж знаєш Катьку, однокласницю мою? Так ось, вона мене кличе до Італії. Ти ж знаєш, як мені важко тут, без грошей і чоловіка, ще й з дитиною на руках. Так ось про Матвія я хотіла і поговорити. Не могла б ти за ним пригледіти? Я гроші висилати буду. – Поїхала моя Маруся, і з кінцями
життєві історії 0
Одразу ж після Великодня до мене завітала сестра. – Юля виручай. Ти ж знаєш Катьку, однокласницю мою? Так ось, вона мене кличе до Італії. Ти ж знаєш, як
Того дня Леонід погано себе почував і відпросився у начальства на 2-3 дні, щоб відлежатися. Я одразу ж в аптеку збігала, купила все необхідне. Наталя Іванівна ніби відчула щось неладне, зателефонувала і спитала, чи все в нас добре, бо їй сон поганий снився. Я розказала як є, і вже через пів години в двері подзвонили
життєві історії 0
Того дня Леонід погано себе почував і відпросився у начальства на 2-3 дні, щоб відлежатися. Я одразу ж в аптеку збігала, купила все необхідне. Наталя Іванівна ніби відчула
І ось – три тижні до весілля. Батьки з обох сторін склалися грошима, замовлено ресторан, фотографа і все інше. Молочна сукня моєї мрії на стадії пошиву. А я розумію, що… не хочу заміж. Мені всього 25 років, я не впевнена, що кохаю свого хлопця. Як про це сказати батькам – не уявляю. Але я вже уявляю, що почую від мами: Макс чудовий хлопець, таких пошукати ще треба, кому ти потім будеш потрібна?
життєві історії 0
Мені 25 років, зустрічалися з Максимом два роки. Відносини були дивними: він подобався мені як друг, багато в чому мені допомагав і якось зізнався в симпатії. Я розуміла,
Після зустрічі в парку я запросила Ярину з хлопцем до нас в гості, а то вже скільки зустрічаються, а ми з чоловіком ще його не бачили. Коли дорогі гості прийшли, мій Роман був в магазині, бо забули купити щось солоденьке до чаю. Вони роздяглись, вже й освоїлись, і тут в двері заходить мій Роман. Я піднялась зі стільця і вирішила їх познайомити
життєві історії 0
Можливо моя сьогоднішня історія комусь знадобиться! Є у мене подруга. Ярині вже 27 років, заміжня не була. До речі, дружкою у нас з Романом на весіллі була. Я

You cannot copy content of this page