Головна

життєві історії

На вулиці після теплого автобусу Кіра майже задихнулася від холодного вітру, розмовляти по мобільному було дуже незручно, але зупинити маму, яка жалілася на прищ, що скочив на щоці і не боявся навіть «найкращої мазі», було не можливо. Кіра відключила смартфон і раптова думка обдала її холодом, в порівнянні з яким вітер здався легким бризом: «Сумка! Сумка залишилася в автобусі!”
життєві історії 0
Колючий вітер і невеликий морозець не жаліли щік, змушували жмуритися, зимно щулитися і мріяти скоріше опинитися вдома, на дивані під теплим пледом.На вулиці після теплого автобусу Кіра майже
Цілий місяць я була просто дівчинкою, а не Стасиком, якого чекали… Мені 42 роки, синові – 21. І він повністю під впливом бабусі, моєї мами. Я її завжди балувала, радувала обновками, сюрпризами, квітами, сувенірами, але апетити ростуть і як в казці про золоту рибку, а їй все мало і мало. До речі, дві нерухомості свого часу оформили на неї, я прошу її  вже два роки переоформити одну на мене, але вона відмовляється. Приїхала 1 січня привітати її з подарунками і конвертом грошей, її вистачило на 10 хвилин, і почалося все, як і раніше
життєві історії 0
Цілий місяць я була просто дівчинкою, а не Стасиком, якого чекали… Мені 42 роки, синові – 21. І він повністю під впливом бабусі, моєї мами. Я її завжди
Коли я виходила заміж за вдівця, я про це не думала. Познайомилися ми з Василем через інтернет, менше ніж через півроку як він лишився сам з дівчатами. Кілька років ми вже разом. Не можу сказати, що я щаслива або навпаки. Ніхто нічого не хоче робити, все тримається на мені, я їх обстірую, прибираю, готую…
життєві історії 0
Коли я виходила заміж за вдівця, я про це не думала. Познайомилися ми з Василем через інтернет, менше ніж через півроку як він лишився сам з дівчатами. Кілька
У мене двоє дорослих дітей – син Андрій 37 років і дочка Валентина, їй 33 роки. Ростила я їх практично сама. Син завжди вважав, що я дочку люблю більше. Але це не правда, я побудувала будинок для обох дітей і допомагаю обом однаково. Два роки тому дружина Андрія поїхала в Італію на заробітки, а повернулася з круглим животом, стверджуючи, що дитина мого сина. ДНК робити не погодилися, син її підтримав. Але два місяці я тому я все ж таки взяла малюка Данилка у сина, і потайки зробила аналіз ДНК. Вірогідність його батьківства – нуль!
життєві історії 0
У мене двоє дорослих дітей – син Андрій 37 років і дочка Валентина, їй 33 роки. Ростила я їх практично сама. Мій чоловік тяжко захворів, коли діти були
Я ж давно натякала, що хочу свій ювілей відсвяткувати весело, з друзями, рідними. – Антоне, а що ми завтра плануємо? –  востаннє вирішила для себе запитати я. Не знаю, що ти, а я вже домовився з друзями про охоту. З області якась шишка приїжджає, хоче, щоб ми зробили йому “свято”, а ми ж це вміємо, правда ж? – Вмієте, особливо ти
життєві історії 0
– Все, з мене годі, – сказала засмучена Надія і взяла до рук телефон. – Антон мене вже не кохає. Як тоді пояснити той факт, що на саме
За трицятник вже… Одного разу, не витримавши такого ставлення до себе, Марина, піймавши його вже в коридорі за лікоть, запитала: «Максиме, що з тобою? У тебе щось сталося? У тебе неприємності. В чому причина?” Хлопчик довго не хотів говорити, потім, наче риба без води, набравши побільше в легені повітря, видихнув: «Ти! Ти моя причина! Ти почекай мене, Маринко. Я скоро виросту, обов’язково виросту!” Три слова, немов молитва, закарбувалися в ній
життєві історії 0
Колись, багато років тому, по поштових скриньках розсилалися якісь «листи щастя». Такий лист потрібно було перекопіювати, тобто переписати кілька разів і розіслати своїм друзям. А після того, як
Того дня було свято Покров Пресвятої Богородиці. В нашому селі в цей день празник. Я давно не навідувалась до мами, тому вирішила провідати. Накупила різних делікатесів, хоча мама завжди проти, і поїхала. Дома я ще встигла допомогти мамі з прибиранням, ввечері ми підготували все для салатиків, та зварили гарячі страви. Гостей мало бути чимало. Я пізно лягла спати. І вже ближче ранку мені сниться сон
життєві історії 0
Мені було вже майже сорок, і надія на те, що я коли-небудь вийду заміж – згасала. Я доволі красива та розумна жінка, але якось не везе мені з
Скупившись на весь тиждень я з повною коляскою продуктів, парасолею, з якої тече, направилась до автостоянки. Переклала всі пакети в багажник і вся мокра сідаю на переднє сидіння. – Ти що, так нічого і не купила тут? – кажу я до подруги і повільно повертаю голову на водія, а там же зовсім не моя Людка
життєві історії 0
Дівчатка, ті, що ще не вийшли заміж, і знаходяться в активному пошуку, ділюсь з вами історією знайомства зі своїм чоловіком. Можливо хтось піде моїм же шляхом. Це, звичайно
Нашому “особливому” Ромчику було років три. Ми стали біля жінки, яка, я точно знала, виходить на найближчій зупинці. І ось настав час їй виходити, я видихнула з полегшенням, що нарешті посаджу дитину. – Олю, Олю! Ходи сюди! Сядеш собі, бо я виходжу. – Ця Оля минає мене, дитину, і просто сідає на це місце. Ви не можете собі уявити мого стану
життєві історії 0
Побачила сьогодні в парку, як дивно люди дивилися на маму, яка веде за руку свою “особливу” дитину. Люди, невже ви на стільки необізнані? В час, де стільки інформації,
Ми з чоловіком живемо в однокімнатній квартирі разом з дорослим сином. Андрію 28 років. Неодружений. І він робить нас в цьому винними, а ще в тому, що у нього немає нормального власного житла. Ми дуже любимо сина, у нас гарні відносини, але він відмовився поїхати на заробітки. Я не можу його примусити, але все-таки не промовчала сказала, що пора вже дорослішати, а не чекати, щоб отримати цю квартиру у спадщину. Ми ще нікуди не збираємося і хочемо пожити для себе!
життєві історії 0
Ми з чоловіком живемо в однокімнатній квартирі разом з дорослим сином. Андрію 28 років. Неодружений. І він робить нас в цьому винними, а ще в тому, що у

You cannot copy content of this page