життєві історії
У нашій родині я була наймолодшою, у мене було 2 старших брата і сестра. Батьки були небагаті, зате дуже нас любили. Новий одяг мені не купували, доношувала сестринські.
Ще зовсім недавно ми були звичайною родиною. Жили втрьох: я, чоловік і донька-малятко. Ми з чоловіком працювали в різний час: він був зайнятий до 10 вечора, а вже
Мій знайомий Роман заніс телефони батьків в чорний список. А коли його мати прийшла до нього на роботу, велів охороні (він працює на режимному підприємстві) викликати поліцію. «У
Коли Володимира перевели в інший відділ, він дуже зрадів. Тепер він буде їздити у відрядження. Та й зарплата стане іншою! А найголовніше – він зможе відпочивати від сім’ї,
Працюючи в дитячому будинку, не втомлюєшся дивуватися людським вчинкам. Цього разу до нас потрапив хлопчик – йому менше року. За матеріалами Хороший, тямущий малюк і найголовніше – Здоровенький!
– Уявляєш, заходжу вчора на кухню ввечері – зять сидить за столом, їсть, – розповідає Сорокавосьмирічна Лілія. – Десята година вечора, можна б вже і не набивати шлyнок
Раз на місяць Марина готувала торбину із продуктами для доньки, яка навчалась у столичному університеті. Передавала сумку односельчанами, які їздили на торги, або через водіїв маршруток. Цього разу
Сестра мого чоловіка (вони двійнята), назвали їх майже однаково – Артемій і Артеміда. Коли ми з Артемом вирішили з’їхатися, то вона приїхала разом з братом. За матеріалами –
В Києві я закінчувала інститут, в Києві ж вирішила залишитися і шукати роботу. Дома мене ніхто особливо не чекав, мама жила з вітчимом і у мене був зведений
– Треба було не чекати, а йти, – розповідає тридцятип’ятирічна Світлана, – чоловік кожен раз говорив мені, що зараз рано наpoджувати, що зараз немає можливості, а в підсумку