життєві історії
– …Чесно кажучи з сестрою ми особливо ніколи не дружили! – розповідає сорокарічна Тетяна. – Але спілкувалися завжди нормально. Начебто вона завжди адекватна була. Я в страшному сні
– Тиждень уже з мамою не розмовляємо! – зітхає тридцятирічна Яна. – Посварилися перед святами. Знову я погана дочка!Обідно, ти навіть не уявляєш, як! Ніхто з подруг так
Говорять, час лікує. Але це не завжди так! Прости нас, Оленочко… Хочу поділитися з вами історією, яка не дає мені спокою вже кілька років. Сталося це, коли я
Ірина не так давно вийшла заміж. Весілля було яскраве, масштабне. Триста гостей, дорогущий тамада і розкішний стіл. Допомогли батьки чоловіка, які є досить заможними людьми. Одним словом, вдало
Дитинка у моєї сусідки по палаті не вижила, тому я віддала їй свою. Мені було 17 років! Я вийшла заміж за іноземця. Виїхала. Дітей у нас немає. Минуло
Мені 45 років, я розлучена. У мене п’ятеро дітей, живемо в селі. До того ж, мені доводиться через певні обставини жити з колишнім чоловіком під одним дахом, бо
Ми прожили з Марічкою душа в душу сорок два роки. Познайомилися на танцях, і побачивши її я одразу ж зрозумів, вона кохання мого життя. Я, двадцятирічний хлопець, який
Почну з самого початку. Я не чудовисько, здорова, лікар за фахом, все, що можуть, батьки мені дають. Але, чомусь мені не щастить у коханні. Начебто знаходила хлопця, ніби
Як і тисячі українських дівчат, я мріяла вийти заміж за іноземця, виїхати за кордон і жити у “шоколаді”. Зі мною саме так все і сталося! Та “шоколад” виявився
Мій син ходить у нульовий клас. На свято Осені вчителька загадала учням зробити саморобку осінньої тематики, з природнього матеріалу. Звичайно, п’ятирічна дитина сама цього не зробить, а в