Головна

життєві історії

Мені здається, що моє життя могло б бути ідеальним. У мене є все: люблячий чоловік, троє чудових дітей, затишний дім і стабільність, про яку багато хто може лише мріяти. Але іноді мені здається, що душа має власні закони, і жодні розумні рішення не можуть їх змінити. Прикладом тому – моя особиста історія, ку я хочу розповісти і почути не ваш осуд, а сторонню думку і корисні поради. Через кілька років я зустріла Дмитра. Він був зовсім іншим: надійний, турботливий, щедрий, мав бізнес і житло. Він прийняв мене з дитиною і став для мого сина Назарчика справжнім батьком. Ми одружилися, і невдовзі у нас з’явилося двоє спільних дітей. Дмитро обожнює мене, піклується про нашу родину і робить усе, щоб я почувалася щасливою. Але всередині мене завжди жила тінь минулого. Я ніколи не могла остаточно забути Олександра. У найглибших куточках душі я все ще кохала його, хоча й не хотіла цього визнавати навіть собі смій. І ось півроку тому він знову з’явився
життєві історії 0
Мені здається, що моє життя могло б бути ідеальним. У мене є все: люблячий чоловік, троє чудових дітей, затишний дім і стабільність, про яку багато хто може лише
– Мамо, я зустрів її. Вона чудова! Її звати Клавдія. Таке чудове ім’я! Так звали твою бабусю, на скільки я знаю з твоїх розповідей. Я зраділа, але вже за кілька хвилин дізналася деталі, які мене засмутили. Клавдія ця була старша за Олега на кілька років і мала трьох дітей від попереднього шлюбу. Тоді я і вирішила зустрітися з Клавою особисто, щоб зрозуміти, чому Олег настільки нею зачарований
життєві історії 0
Я дуже переймаюся з приводу вибору мого сина і не знаю, як відмовити мого Олежика одружуватися з цією Клавдією, хоча синку вже і 35 років. Моєму синочку Олегу,
Коли Наталі Іванівна зайшла в наш орендований дім, я щиро посміхнулась і обняла маму чоловіка. Коли вона зняла верхній одяг, помила руки і привіталася з онуками, я запросила маму Сашка за святковий стіл.  Але її реакція була несподіваною. – Що це таке? – запитала свекруха, оглядаючи стіл. – Ти серветки з супермаркету взяла? А що це за борщ? Мало зелені, занадто густий. А пиріжки геть недолугі, я по вигляду бачу –  тісто пересушене! Цей приїзд моєї свекрухи Наталі Іванівни став незабутнім, і ми з чоловіком не знаємо, що тепер і робити, як виманити з неї гроші, які вона нам, до речі, обіцяла привезти з Італії і дати на перший внесок за власну квартиру. Я хотіла зробити приємне свекрусі, тому накрила стіл найкращими стравами, які вміла готувати. Смачний борщ, пиріжки з капустою, мариновані грибочки, які всі так любили, запечену скумбрію. Я старанно підбирала серветки до скатертини, а Сашко купив мамі пишний букет квітів, щоб створити святкову атмосферу і привітати маму з поверненням додому
життєві історії 0
Цей приїзд моєї свекрухи Наталі Іванівни став незабутнім, і ми з чоловіком не знаємо, що тепер і робити, як виманити з неї гроші, які вона нам, до речі,
Я завжди мріяла про казкове і безбідне життя, тому коли на моєму шляху з’явився багатий англієць, я довго не думаючи прийняла  його пропозицію і вискочила заміж. Це була моя найбільша життєва помилка
життєві історії 0
Я завжди мріяла про казкове і безбідне життя, тому коли на моєму шляху з’явився багатий англієць, я довго не думаючи прийняла  його пропозицію і вискочила заміж. Це була
На іншому кінці пролунало далеко-знайоме, але водночас – чуже: – Привіт, донечко. У мене затремтіли руки. Цей голос належав їй – жінці, яка покинула мене в дитинстві, коли мені було лише п’ять років. – Я шукала тебе всі ці роки, Оленко. – сказала вона. – Пробач мені, якщо зможеш. І дуже прошу тебе про зустріч. У цей момент моя душа наче розкололося навпіл. Одна частина кричала, що я повинна покласти слухавку, що не можна пробачити людину, яка покинула власну дитину. Інша ж шепотіла
життєві історії 0
Це був звичайний серпневий вечір, коли пролунав телефонний дзвінок, який змусив моє серце завмерти. На екрані висвітився невідомий номер. Зазвичай я не відповідаю на такі дзвінки, але щось
Через кілька днів я випадково зайшла до будинку Галини Петрівни, коли вони сперечалися. – Ти повинен розповісти їй правду, – сказала моя майбутня свекруха. – Мамо, я не можу. Я боюся її втратити, – зітхнув він. – Про що йдеться? – увійшла я до кімнати, не приховуючи хвилювання. Сергій зблід
життєві історії 0
Я до останнього думала, що мама Сергія просто незлюбила мене з першого погляду. Я відчувала її косий погляд буквально на кожному кроці. Все по полицях розставила розмова, яку
Народження дитини похитнуло мій шлюб. Я був відкинутий дружиною на другий план, а потім на сцені з’явилася Леся, яка мене втішила
життєві історії 0
Народження дитини похитнуло мій шлюб. Я був відкинутий дружиною на другий план, а потім на сцені з’явилася Леся, яка мене втішила До народження Анни ми з дружиною мали
– Люба, холодильник зовсім порожній! – забурчав чоловік, вдивляючись у його вміст. – Завтра не забудь купити більше шинки! І яйця теж зникли! Ти все запам’ятаєш? Може краще записати? – Мамо, в садочку просили принести на завтра кольоровий картон, – стурбовано сказала Єва, стоячи переді мною. – Чи можемо ми ще сходити в канцелярський магазин? Інакше на мене будуть сварити. – Я не пам’ятаю як вийшла з будинку і забрела в парк
життєві історії 0
– Слухай, я надіслала тобі смс, чому ти не відповідаєш? – з легким роздратуванням у голосі запитала Марта, коли їй нарешті вдалося мені додзвонитися. – Вибач, але я
Насмажила я котлет. Рецепт незвичайний, спеціально знайшла. Дочка покуштувала і була в захваті. Прийшов із роботи Ігор. Я зі спокійною душею подаю йому страву, ще й салат і плов. Ігор відкусив котлету, насупився і заявив: “Не могла пом’якше їх зробити?” Сталася між нами суперечка. А потім він просто взяв і викинув усі мої котлети
життєві історії 0
Я вийшла заміж у 25 років. Працювала тоді за ненормованим графіком дуже багато, тож якісь домашні справи чоловіку доводилося ділити зі мною. Але вже тоді були перші дзвіночки.
Коли я подзвонила свекрусі то почула в слухавці: “Привіт, Юліє! Чого ти дзвониш? Тобі щось потрібно? Любомир в порядку?” А коли я запевнила, що з їх сином все гаразд і що я просто зателефонувала спитати як в них справи, Лідія Семенівна чемно припинила розмову – скинувши виклик
життєві історії 0
Я зі своїм чоловіком п’ять років, але його батьки ставляться до мене, як до чужої людини. Я їм зовсім не цікава Я заміжня з Любомиром майже п’ять років.

You cannot copy content of this page