Головна

життєві історії

У нас з чоловіком четверо дітей, тому після 24 і втрати роботи, Микола прийняв рішення їхати на заробітки в Польщу, оскільки дітей потрібно годувати. Іншого виходу ми не бачили. Я відчувала, що наше спільне життя котиться в яму, та його виїзд остаточно розставив все по місцях. Тепер думаю, чи варто зберігати наш з Миколою шлюб? Старші вже не такі й малі, а з тими двома, я якось собі раду й сама дам
життєві історії 0
У нас з чоловіком четверо дітей, тому після 24 і втрати роботи, Микола прийняв рішення їхати на заробітки в Польщу, оскільки дітей потрібно годувати. Іншого виходу ми не
Чоловік у цьому всьому мене звинувачує. – Що ти з наших козаків зробила “господинь у фартушку”? Та з них сміятися будуть! – Але ж я їх не заставляю мені допомагати тісто на вареники місити, чи налиснички смажити, вони самі тягнуться до такої роботи. А вчора я застала старшого сина з молотком в руках. То, виявляється, не все так погано, як собі надумав чоловік
життєві історії 0
Чоловік у цьому всьому мене звинувачує. – Що ти з наших козаків зробила “господинь у фартушку”? Та з них сміятися будуть! – Але ж я їх не заставляю
Я просто не могла не втрутитися і не взяти справу до своїх рук! Я без перебільшення – гарна господиня. В мене й чисто й випрано завжди, наготовлено домашнього, а не напівфабрикати. Я через день мию вікна і килими раз на тиждень виношу на вулицю й вибиваю, бо терпіти не можу пил. Але цього всього не можна нажаль сказати про моє нещастя – невісточку, вона навіть кави смачно сама заварити не може, син чахне з нею
життєві історії 0
Я просто не могла не втрутитися і не взяти справу до своїх рук! Я без перебільшення – гарна господиня. В мене й чисто й випрано завжди, наготовлено домашнього,
Поки син на фронті, невістка почала вести себе дуже дивно в моїй квартирі. Ось тоді-то я й додумалася забрати онука і поїхати в село до двоюрідної сестри, а вдома камери поставити, щоб довести всім, яке насправді “обличчя” в Мар’яни. Камери поставити мені допоміг сусід, і відразу ж скажу, не дешева це справа, але воно того вартувало. Правда вилізла таки на поверхню, та що тепер мені з нею робити, хто його знає
життєві історії 0
Поки син на фронті, невістка почала вести себе дуже дивно в моїй квартирі. Ось тоді-то я й додумалася забрати онука і поїхати в село до двоюрідної сестри, а
Завжди Орися нам дорікає, що ми, не маючи даху над головою, роз’їжджаємо по Карпатах чи морях. “Так ви ніколи не наскладаєте потрібної суми”. Але якщо тоді я її слова близько серця не брала, бо все ж вона рідна сестра, то випадок, який недавно трапився, перевернув моє бачення щодо сестри. Хтось скаже, що це безневинний ролик з Тік Току, та я через нього проплакала не одну ніч. В голові закрадається думка, викреслити цю людину зі свого життя
життєві історії 0
Завжди Орися нам дорікає, що ми, не маючи даху над головою, роз’їжджаємо по Карпатах чи морях. “Так ви ніколи не наскладаєте потрібної суми”. Але якщо тоді я її
З села я ніколи не повертаюся з пустими руками. Мама і яєць зладує, і м’яса передасть, і городину. Але мама не може зрозуміти, що я все це собі можу купити в супер маркеті. На бензин мені йде в рази більше грошей. Свою дочку я до села не привчаю і стараюсь не везти. Не пригодиться їй то у житті. Та мама і тут мене дорікає. “Дівчина має вміти все, а чи пригодиться їй це у житті, це окрема тема для розмови”. Як їй пояснити, що від того села мене вже нудить?
життєві історії 0
З села я ніколи не повертаюся з пустими руками. Мама і яєць зладує, і м’яса передасть, і городину. Але мама не може зрозуміти, що я все це собі
Ми з чоловіком пів життя в цю хату душу вкладали, та коли син попросив нас перейти жити в літню кухню, ми погодилися. Скільки нам ще залишилось, а вони молоді нехай живуть, лиш би їм було добре і мир був у хаті. Я і припустити не могла, що через деякий час так сильно про це пожалію. Я нічого старшим дітям не розказувати, бо не хотіла між ними ворожнечі робити. Чоловік казав: “подорослішають вони, помудріють”. Та де там! А тепер, хоч вовком вий
життєві історії 0
Ми з чоловіком пів життя в цю хату душу вкладали, та коли син попросив нас перейти жити в літню кухню, ми погодилися. Скільки нам ще залишилось, а вони
Я сама з села на Волині. Багато чого пройшла в житті, зараз в Італії. І не думала ніколи, що колишній чоловік грошей проситиме, а воно он як сталося. Йому вже не довго лишилося, якщо я не допоможу. Василько перед цим таємно поїхав у місто, нікому нічого не сказав, знайшов ювелірну крамницю, віддав, напевно, кілька своїх зарплат, щоб здивувати мене. Спогади, які мені ніколи не забудуться. Наші батьки, навіть якби вони мали потрібну суму, все одно були проти нашого переїзду, вони хотіли бачити нас біля себе в селі. в мене нарешті видалася нагода зробити дочці на весілля гарний подарунок – квартиру у місті. Я вважаю, моя дочка має виїхати з села за будь-яку ціну до Луцька
життєві історії 0
Я сама з села на Волині. Багато чого пройшла в житті, зараз в Італії. І не думала ніколи, що колишній чоловік грошей проситиме, а воно он як сталося.
Я до приходу в гості свекрухи Ірини Іванівни готувалася, борщ як вона любить зварила, оселедець сама засолила, салатиків пару зробила і шарлотку запашну спекла. Але коли я побачила, що вона дітям по парі шкарпеток вручила – я нічого з того на стіл не поставила. Посмажила їй два яйця і насіння соняшника насипала в піалу. На здоров’я! Два дні тому зовиця хвалилися, які мама подарунки привезла їй і дітям. Свекруха ще до того, як повернулась зі своїх 15-річних італійських заробітків оголосила всім, щоб грошей ми не чекали – ні зовиця, ні ми з чоловіком, що вона буде брати собі дві квартири
життєві історії 0
Мама чоловіка поїхала на заробітки в Італію після розлучення з батьком мого Миколи. Квартира, у якій вони жили, залишилася свекрові, бо то оселя ще його матері. Свою ж
На виписку онука я не пішла, сказала, що тиск мені скочив, на хрестинах в неділю також не з’явилася. Невістці я навіть не дзвонила, передала через сина, що погано почуваюся і не хочу заразити немовля. Має минути трохи часу, щоб я змирилася з появою п’ятого онука. Я ж до останнього надіялася, що доля подарує мені дівчинку. Нехай діти ображаються, нехай роблять що хочуть. Зараз стільки можливостей визначити стать дитинки, а вони все в сліпу зробили
життєві історії 0
Не пішла я ні на виписку, ні хрестини онука, і мала на це повне право! Може мене інші бабусі і засудять, але я вже не змогла приховувати своє

You cannot copy content of this page