fbpx
Іван прокидається о пів на п’яту ранку і йде доїти корову, годує порося і курей, потім повертається додому і готує сніданок, поки троє дітей сплять. На селі роботи мало, тому йому доводиться чіплятися за будь-яку справу, щоби заробити. Він і будує, і лагодить машини, і косить траву, і спилює старі дерева, і коле дрова. – Дякую. – Змаявся весь? – Ні! – усміхається Іван – Все добре. З хати вийшла Ірина, дружина
Ранок Івана починається напрочуд просто. Він прокидається о пів на п’яту ранку і йде
Я, як почула, що син хоче в свій 21 рік на весільний рушничок ставати, так стала його вмовляти, щоб спробували спершу з цією Мартою громадянським шлюбом пожити. Та Мирон вперся, як той ослик. – Одружуся і все. – Марта хороша дівчина, нічого не скажу. Та й шкода мені її. Батьків у неї немає, виховувалась в дитячому будинку. Правда, послухалися мене, не стали до РАЦСу бігти швидко. Та після декількох місяців на орендованій, переїхали до нас в село
Я, як почула, що син хоче в свій 21 рік на весільний рушничок ставати,
Саме на таку красуню й заслуговує Дмитро Шевченко, якого у фіналі не обрала “холостячка” Злата Огневич: Григорій Решетник розсекретив дівчину!
Саме на таку красуню й заслуговує Дмитро Шевченко, якого у фіналі не обрала “холостячка”
Я буду сидіти з Максимком, а ти йди і працюй. Вам гроші на іпотеку потрібні, – сказала свекруха. Я щиро подякувала за допомогу, і відразу ж зателефонувала мамі. Але мама це все перекрутила в свою сторону. – Нарешті ти будеш мені більше грошей виділяти. Я так на море хочу. – Мам, але ж ти минулого року в Єгипті була! А ось мої діти його ще в очі не бачили. – Я в літах, мені відкладати ніколи. А ви ще встигнете!
Я буду сидіти з Максимком, а ти йди і працюй. Вам гроші на іпотеку
Того дня Ірина сиділа на моїй кухні, і лила сльози. – Нам з Василем дуже важко. Грошей зовсім немає. – Ми з чоловіком не могли допомогти сестрі фінансово, оскільки самі жили на орендованій квартирі, і про іпотеку й не мріяли. Але минуло декілька місяців, і ситуація змінилася. Свекрусі “впав на голову” спадок. Квартира була не в хорошому стані, але коли ми почули, що це наш подарунок, то неймовірно зраділи
Того дня Ірина сиділа на моїй кухні, і лила сльози. – Нам з Василем
Ввечері наступного дня на моєму екрані “красувався” надпис “теща”. Я знав, що буду зараз вислуховувати за вчорашній вчинок, але був до нього готовий. – Якщо ти думаєш, що вказавши Любі на двері, ти образив лише її, то ти помиляєшся. Ти поставив в незручне становище всю нашу велику родину. Щоб ноги твоєї в нашому домі не було. – Я танцював від радості!
Ввечері наступного дня на моєму екрані “красувався” надпис “теща”. Я знав, що буду зараз
Потім, коли сіли по вагонах, мама збігала додому за зимовою шапкою, біжить за потягом. Усі сміються, навіщо тобі шапка, мовляв, все скоро скінчиться. Мама кинула мені шапку, не докинула, і сама впала. Тітка її піднімає, я дивлюся на них і розумію, що ніколи вже їх не побачу, – дід відвернувся до вікна, щоб я не бачив, як він витирає сльози. Стукав колесами поїзд. Ми під’їжджаємо до його станції, я виношу його валізу, ми тепло прощаємось і раптом до нас біжать дві маленькі старенькі. – Це моя матуся та тітка
Десять років тому я їхав до у поїзді в далекий обласний центр, зі мною
Я ходжу в цю кондитерську за мигдальним рогаликом чи шоколадним круассаном. Ще у них чудові кексики з кремовою шапочкою, чіабатта, з якою можна одружуватися, крихітні тарталетки з ягодами, і коржики з горіхами та чорносливом. Напевно, і кава у них чудова. Але каву я купую у кондитерській через 10 метрів. Тільки з однієї причини. Ще можна дивитися на літню даму
– Олено, а чому ви каву не у нас купуєте? У нас дуже смачна
Я декілька днів налаштовувалась на розмову з Віталіком, через його можливу реакцію. І лише в п’ятницю, приготувала його улюблені пельмені, посадила чоловіка за стіл, і поділилася новиною, яка мала кардинально змінити хід нашого життя. – Я не проти. Але тобі краще на деякий період переїхати до своїх батьків. Коли малюку буде рік-півтора, я тебе заберу назад
Я декілька днів налаштовувалась на розмову з Віталіком, через його можливу реакцію. І лише
Оскільки ми зі сватами живемо в одному селі, ввечері я вирішила забігти до них, переговорити деякі питання по фуршетному столу. Двері були відчинені. Я якраз на коридорі роззувалася, як випадково почула телефонну розмову свахи. Виявлялося, що дитина, яку носить Віра, не від мого сина. Я вже хотіла розвертатися, але сваха мене помітила, і запросила в хату. – Я маю пропозицію, від якої ви не відмовитесь!
Оскільки ми зі сватами живемо в одному селі, ввечері я вирішила забігти до них,

You cannot copy content of this page